Античний еталон довжини

23 червня 2013 р. 37-а сесія Комітету всесвітньої спадщини (КВС) ЮНЕСКО (Пномпень, Камбоджа) прийняла рішення про включення українського культурного об’єкта до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – "Давнє місто Херсонес Таврійський та його хора" (V ст. до н.е. – XIV ст. н.е.). Оскільки пам’ятка включає не тільки стародавнє місто (городище у межах ліній оборонних споруд), а й його хору (сільськогосподарську округу), то вона складається із семи відокремлених територій, що містяться у м. Севастополі та на його околицях: 1) центральна частина (городище) Херсонеса Таврійського площею 42,8106 га; 2) ділянка хори в Юхариній балці площею 150,6227 га; 3) ділянка хори у балці Бермана площею 19,5574 га; 4) ділянка хори на горі (висоті) Безіменній площею 17,2941 га; 5) ділянка хори в Стрілецькій балці площею 15,2664 га; 6) ділянка хори на пересипі Маячного півострова площею 13,8240 га; 7) ділянка хори на мисі Виноградному площею 8,1096 га. Загальна площа пам’ятки 259,3752 га; площа буферної зони 3 041,0876 га.
Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора є винятковим прикладом периферійного центру грецької колонізації у великому регіоні Середземномор'я. Він був своєрідною брамою для грецького впливу на північні землі — Крим і Скіфію. Місто зберегло планування за системою давньогрецького архітектора і філософа Гіпподама Мілетського, якою користувалися ще в середині IV століття до нашої ери. Це планування міста там існувало протягом 2000 років майже в незмінному вигляді.
Після окупації території півострова, особи підконтрольні рф, на регулярній основі проводять незаконне будівництво та реконструкцію на території об’єкта. Зокрема оглядові майданчики, відкритий театр, що чинять навантаження на археологічні об’єкти, або інші будівельні роботи, під час яких відбувається знищення археологічного культурного шару.