Є однією з ключових фігур у системі російської пропаганди з особливим фокусом на Африканському континенті та Близькому Сході та одним із важливих інструментів зовнішнього впливу російської федерації, поєднуючи участь у міжнародних місіях, медійних операціях і внутрішньополітичних процесах. У рамках своєї діяльності тісно пов’язаний з Фондом захисту національних цінностей (ФЗНЦ), який очолює з 2021 року, а також зі структурами, що перебували під контролем Євгена Пригожина, зокрема з так званою Групою Вагнера. Виконуючи функції публічного рупора зовнішньополітичних інформаційних операцій держави-агресора, Шугалей позиціонує себе як "соціолог" і "експерт із міжнародних відносин", що дозволяє йому маскувати пропагандистську діяльність під псевдоаналітичну діяльність.
Активно залучений до інформаційного супроводу збройної агресії росії проти України. У власному Telegram-каналі з аудиторією понад 18 тисяч підписників він систематично поширює пропагандистські матеріали на підтримку так званої "спеціальної військової операції", просуває антизахідні наративи та наголошує на своїй присутності у зонах бойових дій. Такі дії спрямовані на легітимізацію зовнішньої політики держави-агресора та формування образу "польового експерта".
У 2019 році Шугалея затримали в Лівії за підозрою у втручанні у вибори та шпигунстві. Після 18 місяців ув’язнення Шугалей був звільнений і, за повідомленнями, отримав грошову компенсацію від Пригожина в розмірі 18 мільйонів рублів. Його повернення до росії супроводжувалося масштабною інформаційною кампанією, зокрема створенням фільмів "Шугалей", "Шугалей-2" і "Шугалєй-3", що формували образ "героя" та водночас підсилювали публічний імідж Групи Вагнера.
У 2024 році Шугалея затримали в Чаді, де він перебував у межах діяльності так званого "російського дому", що фактично слугує прикриттям для операцій впливу. Йому знову висунули звинувачення у втручанні у вибори та шпигунстві. Після короткого періоду утримання був звільнений і повернувся до Москви.
Має тісні зв’язки із засновником ФЗНЦ Олександром Малькевичем. Саме Малькевич курирував діяльність Шугалея у Лівії, організовував кампанію за звільнення та ініціював створення фільмів про Шугалея. Після повернення Шугалея з полону, Малькевич сприяв його політичній інтеграції, зокрема висуванню до Держради Республіки Комі та участі у виборах у Санкт-Петербурзі. Обидва фігуранти є публічними обличчями російської "м’якої сили" та координують свою діяльність у межах державної системи інформаційного впливу. Співпраця з Малькевичем свідчить про існування централізованої системи інформаційної експансії, що обслуговує стратегічні інтереси держави-агресора.