Рупори кремля

Колишній ізраїльський дипломат, публіцист і пропагандист, відомий активною підтримкою зовнішньої політики росії, зокрема її агресії проти України.
Його діяльність має чітко виражений пропагандистський характер і спрямована на підтримку зовнішньої політики росії, делегітимацію української державності та формування ворожого до України міжнародного інформаційного середовища.
З 2014 року Кедмі регулярно з’являється на провідних російських медіамайданчиках — телеканалі "росія-1", радіо "Вєсті FM", платформі Sputnik, ізраїльському каналі ITON-TV та інших, де систематично транслює кремлівські наративи, що виправдовують війну, заперечують українську державність і просувають тезу про необхідність так званої "денацифікації".
У своїх публічних виступах Кедмі використовує риторику дегуманізації, закликає до насильства проти українців та активно просуває ідею належності українських територій до рф, зокрема стверджуючи, що "Харків — російське місто". У 2018 році він заявив, що "нацистів не можна прощати" і що "вони не мають права жити на цій землі". У 2022 році він публічно підтримав повномасштабне вторгнення, назвавши його "захистом Донбасу від геноциду" та засобом "денацифікації України". Також Кедмі поширював дезінформацію про нібито наміри Польщі ввести війська на територію України.
Активно працює на міжнародну аудиторію, використовуючи свій ізраїльський бекграунд як інструмент довіри. Його коментарі часто цитуються у медіа країн СНД, Сербії та деяких західних медіа, що сприяє легітимації позиції кремля у зовнішньополітичному дискурсі. У 2022 році Кедмі взяв участь у так званому "Першому міжнародному антифашистському конгресі", організованому Міністерством оборони рф, публічно підтримавши ключові ідеологічні тези російської влади.
Кедмі також заявляє про особисті зв’язки з путіним, які нібито беруть початок ще з 1990-х років. Крім того, він регулярно бере участь у заходах, організованих структурами, пов’язаними з ФСБ, зокрема з організацією ветеранів підрозділу "Альфа", де відкрито обговорює воєнні цілі росії.

Грем Філіпс — громадянин Великої Британії, який відіграє активну роль у поширенні російської пропаганди та дезінформації, спрямованих на виправдання російської збройної агресії проти України.
Філіпс розпочав кар’єру як фріланс-журналіст, співпрацюючи з державними медіа росії — телеканалами RT і "Звезда". Надалі він зосередився на веденні власного YouTube-каналу, де публікував відео з виразним проросійським змістом. Його матеріали містили інтерв’ю з представниками незаконних збройних формувань, пропагандистські сюжети, спрямовані на дискредитацію української влади, Збройних Сил України та європейських партнерів України.
У 2014 році Філіпс був затриманий Службою безпеки України за підозрою у співпраці з терористичними організаціями та видворений з країни із забороною в’їзду. Попри це, він продовжив активну діяльність за межами України. Зокрема, у 2018 році у Мюнхені Філіпс зірвав українські прапори з могили Степана Бандери та залишив на місці образливий напис, що викликало широкий резонанс і засудження з боку української громади.
У 2022 році Філіпс записав інтерв’ю з британським військовополоненим Айденом Асліном, який перебував у полоні російських сил. Це інтерв’ю було кваліфіковане як порушення Женевської конвенції, оскільки принижувало гідність військовополоненого та використовувалося як інструмент російської пропаганди.
Філіпс неодноразово отримував нагороди від проросійських структур, зокрема медалі від так званої "ЛНР" та силових відомств рф, що свідчить про його прямий зв’язок із окупаційними адміністраціями.
У 2024 році отримав політичний притулок у росії, що підтверджує його повну ідентифікацію з позицією держави-агресора.

Є однією з ключових фігур у системі російської пропаганди з особливим фокусом на Африканському континенті та Близькому Сході та одним із важливих інструментів зовнішнього впливу російської федерації, поєднуючи участь у міжнародних місіях, медійних операціях і внутрішньополітичних процесах. У рамках своєї діяльності тісно пов’язаний з Фондом захисту національних цінностей (ФЗНЦ), який очолює з 2021 року, а також зі структурами, що перебували під контролем Євгена Пригожина, зокрема з так званою Групою Вагнера. Виконуючи функції публічного рупора зовнішньополітичних інформаційних операцій держави-агресора, Шугалей позиціонує себе як "соціолог" і "експерт із міжнародних відносин", що дозволяє йому маскувати пропагандистську діяльність під псевдоаналітичну діяльність.
Активно залучений до інформаційного супроводу збройної агресії росії проти України. У власному Telegram-каналі з аудиторією понад 18 тисяч підписників він систематично поширює пропагандистські матеріали на підтримку так званої "спеціальної військової операції", просуває антизахідні наративи та наголошує на своїй присутності у зонах бойових дій. Такі дії спрямовані на легітимізацію зовнішньої політики держави-агресора та формування образу "польового експерта".
У 2019 році Шугалея затримали в Лівії за підозрою у втручанні у вибори та шпигунстві. Після 18 місяців ув’язнення Шугалей був звільнений і, за повідомленнями, отримав грошову компенсацію від Пригожина в розмірі 18 мільйонів рублів. Його повернення до росії супроводжувалося масштабною інформаційною кампанією, зокрема створенням фільмів "Шугалей", "Шугалей-2" і "Шугалєй-3", що формували образ "героя" та водночас підсилювали публічний імідж Групи Вагнера.
У 2024 році Шугалея затримали в Чаді, де він перебував у межах діяльності так званого "російського дому", що фактично слугує прикриттям для операцій впливу. Йому знову висунули звинувачення у втручанні у вибори та шпигунстві. Після короткого періоду утримання був звільнений і повернувся до Москви.
Має тісні зв’язки із засновником ФЗНЦ Олександром Малькевичем. Саме Малькевич курирував діяльність Шугалея у Лівії, організовував кампанію за звільнення та ініціював створення фільмів про Шугалея. Після повернення Шугалея з полону, Малькевич сприяв його політичній інтеграції, зокрема висуванню до Держради Республіки Комі та участі у виборах у Санкт-Петербурзі. Обидва фігуранти є публічними обличчями російської "м’якої сили" та координують свою діяльність у межах державної системи інформаційного впливу. Співпраця з Малькевичем свідчить про існування централізованої системи інформаційної експансії, що обслуговує стратегічні інтереси держави-агресора.

Російський пропагандист, блогер і учасник так званої "СВО", який активно залучений до інформаційної та збройної агресії російської федерації проти України. Його діяльність спрямована на легітимізацію війни, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, виправдання воєнних злочинів рф, поширення геноцидної риторики щодо українського народу та є складовою частиною системної інформаційно-психологічної та збройної агресії росії проти України.
З початком повномасштабного вторгнення Янсен припинив комерційну та політичну діяльність і перейшов на роботу до міністерства оборони рф. Згодом добровільно приєднався до підрозділів так званої "ДНР", де обіймав посаду заступника командира з політичної роботи (замполіта) в 107-му батальйоні, який пізніше трансформувався у 279-й окремий стрілецький батальйон. У подальшому він перейшов до діяльності як оператор безпілотних літальних апаратів, а також брав участь у розробці та випробуваннях засобів радіоелектронної боротьби, зокрема протидронових систем "Ратибор", у співпраці з фондом "Російський союз".
У своїх публічних висловлюваннях Янсен неодноразово закликав до знищення України як держави та українців як нації. Зокрема, він заявляв: "Україна повинна горіти і вити від вою сотень і тисяч вдів у тилу" та "України не повинно більше існувати. Ні в якому вигляді. Ні держави, ні назви, ні героїв, ні символів, ні поточних лідерів. Все це повинно бути знищено і віддано забуттю назавжди".
Янсен активно веде Telegram-канал "Янсен | Z", який використовується як майданчик для поширення антиукраїнської пропаганди, дискредитації української державності та закликів до насильства. Він також бере участь у публічних виступах на проросійських медіаресурсах, де просуває тезу про те, що "Україна є екзистенційним ворогом росії", який "не може існувати одночасно з росією і не перебувати в стані війни".

Є однією з ключових фігур у системі російської пропаганди, спрямованої на виправдання агресії проти України та дезінформацію міжнародної спільноти, а також активним учасником системної інформаційної війни російської федерації проти України. Його діяльність спрямована на підрив територіальної цілісності, суверенітету та незалежності української держави через дезінформаційні кампанії, легалізацію російської агресії та маніпуляцію громадською думкою як усередині рф, так і за кордоном.
Обіймає посаду начальника відділу стратегічного керівництва автономної некомерційної організації "Діалог", створеної Департаментом інформаційних технологій москви у 2019 році та тісно пов’язаної з адміністрацією президента рф. Організація займається розробкою цифрових інструментів для контролю інформаційного простору, включаючи моніторинг соціальних мереж, таргетовану рекламу, антикризові комунікації, а також координує діяльність регіональних центрів управління і проєктів на тимчасово окупованих територіях України.
Васильєв є засновником і адміністратором проєкту War on Fakes ("Війна з фейками"), який позиціонується як фактчекінговий ресурс, але фактично виступає інструментом поширення дезінформації та проросійських наративів. Проєкт був запущений 23 лютого 2022 року — напередодні повномасштабного вторгнення росії в Україну — і швидко набув популярності, зібравши понад 500 тисяч підписників у Telegram протягом першого тижня. Контент War on Fakes активно просувається через офіційні канали державних органів рф, зокрема міністерства оборони та міністерства закордонних справ, а також через посольства та підконтрольні медіа.
Васильєв відзначився участю у дезінформаційних кампаніях, зокрема в операції Doppelgänger. Ця кампанія передбачала створення фейкових новинних сайтів, які імітували західні медіа, та поширення дезінформації про війну проти України. За даними французького агентства VIGINUM, домен waronfakes.com було зареєстровано на ім’я Васильєва, що свідчить про його безпосередню причетність до цих інформаційних операцій.
Розслідування британської компанії Logically та публікації у журналі Time підтвердили, що саме Васильєв стоїть за запуском проєкту. Використовуючи формат, подібний до західних фактчекінгових платформ, він створює ілюзію об’єктивності, подаючи російську пропаганду у вигляді нібито перевіреної інформації. Зокрема, War on Fakes систематично заперечує воєнні злочини рф, звинувачує Україну в агресії та поширює вигадані версії подій на фронті. Крім того, Васильєв веде рубрику "Фейк-контроль" на державному телеканалі "росія-1", що підсилює його присутність у медіапросторі.
Окрім цього, Васильєв активно позиціонує себе як експерт у сфері дезінформації, беручи участь у конференціях і публічних заходах, де систематично просуває кремлівські наративи. У 2025 році він став головним експертом новоствореної Міжнародної асоціації з фактчекінгу (GFCN), яку було засновано за участю "Діалогу" та інформагентства ТАСС. Діяльність асоціації зводиться до поширення проросійських "аналітичних" матеріалів під виглядом фактчекінгу.

Засновник і головний редактор пропагандистського ресурсу Readovka.news та однойменного Telegram-каналу Readovka, який відіграє одну з ключових ролей у поширенні прокремлівської пропаганди, зокрема в контексті війни проти України. Його діяльність характеризується системним використанням медіаплатформ для підтримки офіційної позиції кремля, виправдання дій держави-агресора та дискредитації української сторони, легітимізації агресивної зовнішньої політики росії та ведення інформаційної війни проти України.
У своїй інформаційній діяльності Костильов активно використовує Telegram-канали як основний інструмент поширення військової пропаганди та дезінформації. Зокрема, Readovka систематично публікує матеріали, що виправдовують дії російських військових, знецінюють позицію України та дискредитують Збройні сили України.
Readovka є частиною екосистеми прокремлівського центру "Діалог", який курирується адміністрацією президента рф.
До структури холдингу також входить комунікаційне агентство Ready, мережа регіональних проєктів під брендом "Главное в городе", благодійний фонд "Рідовка допомагає" та бренд одягу "24 Новий російський бренд".
Медіахолдинг під керівництвом Костильова забезпечує широке інформаційне покриття воєнних подій виключно з прокремлівських позицій, сприяючи формуванню викривленого сприйняття серед російської аудиторії.
Серед основних напрямів діяльності благодійного фонду "Рідовка допомагає" заявлені сприяння в інтеграції нових регіонів до складу рф та допомога військовослужбовцям у зоні так званої "СВО".
Бренд одягу "24 Новий російський бренд" під керівництвом Костильова є ідеологічним пропагандистським проектом, що просуває ідеї патріотичності, російської культури і військових традицій, у тому числі на ТОТ України.
У рамках своєї діяльності Костильов регулярно бере участь у публічних заходах, що мають пропагандистський характер і спрямовані на підтримку офіційної позиції кремля щодо війни проти України.

Є одним із найбільш радикальних російських пропагандистів, який активно підтримує збройну агресію російської федерації проти України. Через медіа та публічні виступи він систематично поширює антиукраїнську пропаганду, легітимізує воєнні злочини та використовує риторику, що має ознаки підбурювання до геноциду. Також відомий під псевдонімами Сергій Мардан та Сергій Лелека.
Є автором програми "Суботній Мардан" на каналі "Соловйов LIVE". У своїх ефірах та публікаціях він відкрито закликає до збройного знищення української держави, стверджуючи, що "війна проти України може бути тільки війною на знищення", "мирні переговори неможливі", а Україну слід "спалити розпеченим залізом". Публічно вимагав бомбардування українських міст, зокрема: "Бомбіть Київ! Бомбіть Харків! Бомбіть Дніпропетровськ! Не шкодуйте боєприпасів!".
Його висловлювання містять прямі заклики до вбивств українських громадян. Зокрема, він заявляв: "Найголовніше — це розстріляти тих українських вчителів, які не захотіли працювати за російською шкільною програмою". Ключенков також публічно закликав знищувати "жреців культу українства" як "скажених тварин", виправдовував атаки дронами по цивільному населенню ("Головне, щоб воно літало і падало на голови хохлів") і заявляв, що "було б спокійніше, якби України взагалі не було". У своїй риториці він прямо декларував геноцидні наміри: "Ми хотіли б бачити їхні трупи. Нас би це трохи примирило з дійсністю".
Ключенков також виправдовує окупацію українських територій, зокрема публічно стверджує: "Крим — це російське, інакше бути не може", а Куп’янськ називає "російським містом", де, за його словами, "йшлося про звільнення російської території". Його пропагандистські матеріали формують образ України як ворожої та нелегітимної держави, яку слід повністю знищити, а її населення — підкорити та деморалізувати.
У 2024 році Служба безпеки України повідомила Ключенкову про підозру за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, ведення агресивної війни, а також порушення законів і звичаїв війни.

Публіцист, політичний діяч і пропагандист, який активно просуває наративи, що виправдовують агресію російської федерації проти України, який відіграє помітну роль у поширенні дезінформації, спрямованої на дискредитацію української держави, її збройних сил і міжнародної підтримки України.
Очолює некомерційний фонд "Дослідження проблем демократії" та є членом Громадської палати російської федерації. Також є керівником так званого "Міжнародного громадського трибуналу з розслідування злочинів українських неонацистів" — псевдоюридичної структури, яка не визнається жодною авторитетною міжнародною організацією та використовується як інструмент російської пропаганди.
У своїх виступах і публікаціях Григор’єв регулярно звинувачує Україну у "злочинах проти мирного населення", зокрема в курській області рф, а також у порушенні Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими. Він поширює фейкову інформацію про нібито "звірства" українських військових у Маріуполі та Сєвєродонецьку, а також просуває вигадані тези про створення "біологічних лабораторій" на території України.
Є автором низки публікацій, які мають виразно пропагандистський характер. Зокрема, у книгах "Крим: історія повернення" та "Звичайний фашизм: військові злочини українських силовиків (2014–2016)" виправдовує окупацію Криму, підтримує незаконні збройні формування так званих "ДНР" і "ЛНР", а також заперечує участь регулярних підрозділів збройних сил рф у війні на сході України.
За активну участь у реалізації державної інформаційної політики рф Григор’єв був відзначений низкою нагород, зокрема медаллю ордена "За заслуги перед вітчизною" ІІ ступеня, почесною грамотою президента рф та медаллю "Учаснику бойових дій у Сирії". Ці відзнаки свідчать про його тісну інтеграцію в державну систему інформаційного впливу та підтримку зовнішньополітичних і воєнних кампаній рф.

Російський політичний діяч, публіцист і театральний режисер, лідер руху "Суть времени" та активний учасник інформаційної підтримки російської агресії проти України. Його діяльність відзначається системним поширенням антиукраїнської риторики, участю в державних пропагандистських кампаніях і публічним виправданням воєнних злочинів рф.
Відкрито заперечує легітимність української державності, стверджуючи, що Україна є "штучним утворенням", створеним зовнішніми силами. У публічних виступах він пропагує ідею, що Україна нібито не має власної історичної ідентичності, а її незалежність є результатом "неправильного виходу з срср". Він також систематично просуває наративи про те, що Одеса — це "російське місто", а сучасна Україна — "бандерівська держава", яку необхідно "денацифікувати".
У своїх висловлюваннях Кургінян неодноразово називав чинну українську владу "фашистською" та закликав до її повалення. Стверджував, що у Києві встановлено фашистський режим, який становить загрозу для росії та російськомовного населення. Зокрема, публічно виступав за створення "української народно-визвольної армії", яка, за його задумом, повинна "звільнити країну від фашизму" шляхом входу до Києва.
Кургінян є постійним учасником державних пропагандистських телепередач, зокрема "Вечер с Владимиром Соловьевым" та "Большая игра", де він просуває кремлівські наративи, виправдовує війну проти України та дискредитує українське керівництво. Окрім цього, він веде авторський проєкт "Суть времени", в якому поширює ідеї про відновлення срср, "месіанську роль" росії у світі та "історичну справедливість приєднання українських територій до рф".
Крім пропагандистської діяльності в медіа, Кургінян є автором фільму, за який отримав державну нагороду за "внесок у патріотичне виховання". У цьому фільмі він популяризує ідею "історичної обґрунтованості" анексії українських територій та легітимізує агресивні дії рф проти України.

Політичний діяч, публіцист і блогер, який активно підтримує агресивну політику російської федерації щодо України та є одним із публічних трансляторів кремлівської пропаганди.
Є співзасновником російського ультрапатріотичного громадського руху "Антимайдан", створеного у 2015 році для протидії демократичним трансформаціям в Україні та просування проросійських наративів. Також входить до Центральної ради партії "Справедлива росія — Патріоти — За правду" та є активним учасником Ізборського клубу, що об’єднує низку ідеологів і пропагандистів путінського режиму.
Крім того Стариков Перебуває у складі Загальноросійського громадського руху "Народний фронт "За росію", який створено за ініціативою путіна з метою контролю за виконанням його указів/доручень (перебуває під санкціями ЄС, Канади, Швейцарії та України).
У своїх публічних заявах Стариков неодноразово виправдовував окупацію Криму, називаючи її "поверненням історичної справедливості". Він відкрито підтримує так звану "спеціальну військову операцію" росії проти України, поширює дезінформаційні наративи про нібито злочини Збройних сил України, звинувачуючи їх у порушенні міжнародного гуманітарного права.
Окрім інформаційної діяльності, Стариков бере участь у зборі коштів і медикаментів для потреб російських військових, включно з пораненими солдатами та медичним персоналом збройних сил рф, що свідчить про його пряму залученість у матеріальне забезпечення війни.
Неодноразово відвідував ТОТ України, зокрема Луганськ і Запорізьку область, демонструючи підтримку окупаційним адміністраціям і сприяючи легітимізації їхньої присутності.
У своїх публічних заявах закликає до жорстких дій проти України, зокрема до застосування важкого озброєння.
Активно підтримує мілітаристські рухи в рф, зокрема "Юнармію", що свідчить про його участь у процесах мілітаризації російського суспільства та виховання молоді в дусі агресивного націоналізму.

російський воєнний кореспондент, діяльність якого тісно пов'язана з підтримкою та висвітленням дій російських збройних сил, зокрема в контексті повномасштабного вторгнення в Україну.
Діяльність Гвоздєва виходить за межі традиційної воєнної журналістики. Він функціонує як медійна фігура, глибоко інтегрована в російську військову та пропагандистську машину, використовуючи свій доступ та статус для легітимізації російської агресії, нормалізації окупації українських територій та поширення наративів, вигідних кремлю, через державні та провійськові інформаційні канали.
Гвоздєв демонструє свою прихильність до російських збройних сил не лише через репортажі, але й через участь у символічних заходах, зокрема брав участь у церемонії "посвячення в моряки-каспійці", що свідчить про його асоціацію з військово-морським флотом рф ще до повномасштабного вторгнення, а у травні 2023 року, був присутній як "почесний гість" на так званому "параді перемоги" у Москві, що підкреслює його визнання з боку російського державного апарату.
Загалом діяльність Гвоздєва зосереджена на висвітленні війни з проросійської позиції. З 2007 по 2024 роки він створював репортажі для афілійованого з Міністерством оборони рф медіаресурсу "Zvezda News", у тому числі з тимчасово окупованих міст України під час повномасштабного російського вторгнення. Також задокументовано його присутність на бойових позиціях російської артилерії в Запорізькій області під час репортажу для "Першого каналу". Це свідчить про його безпосередню близькість до бойових дій та участь у створенні контенту, що глорифікує російські військові операції.
Відкрито висловлює підтримку російським військовим. Так у жовтні 2023 року Гвоздєв публічно привітав російських військових льотчиків через Telegram, що є прямою демонстрацією солідарності з діями збройних сил рф в Україні. Крім того, повідомлялося про його участь у "бойовому виході" разом з розрахунком протитанкового керованого ракетного комплексу (ПТРК), що вказує на надзвичайно високий рівень інтеграції з передовими військовими підрозділами та використання цього доступу для створення пропагандистського контенту для провійськових ресурсів, таких як Telegram-канал "RVvoenkor".
Є автором пропагандистського документального фільму "Очима воєнкора. Валентин Гвоздєв. Українські "захисники" Донбасу".
Також входить до числа спікерів навчального проєкту "Школа молодого воєнкора", який реалізується за підтримки Ліберально-демократичної партії росії та громадської організації "Союз ветеранів СВО".

російський блогер та пропагандист, який здійснює свою діяльність в тимчасово окупованому Криму та активно підтримує агресію російської федерації проти України.
Є колишнім українським прикордонником, перейшов на бік росії під час тимчасової окупації Криму у 2014 році, ставши відомим проросійським активістом. Його діяльність охоплює поширення пропаганди, збір коштів для російської армії та організацію переслідувань мешканців Криму, які мають проукраїнську позицію. Вказує в своєму профілі посаду "радник Глави Республіки Крим".
Через свої онлайн-платформи, зокрема Telegram-канал "ТаліпоV Online Z", систематично поширює антиукраїнські наративи, називаючи українських військових та уряд "нацистами" та закликаючи до повалення державної влади в Україні.
Окрім пропаганди, Таліпов безпосередньо підтримує російські військові зусилля, активно збираючи кошти на потреби російської армії, зокрема для підрозділів 18-ї армії рф на Херсонському напрямку. Він регулярно публікує заклики до пожертвувань, просуваючи товари зі знижками для підписників за промокодом "сво".
Особливо важливою є його роль у створенні та керівництві Telegram-каналом "Кримський СМЕРШ" з березня 2022 року, заявленою метою якого є виявлення та публічне викриття "русофобів, укронацистів та зрадників Батьківщини" в Криму. Канал збирає та публікує персональні дані осіб, які висловлюють проукраїнські чи антивоєнні погляди, слухають українську музику, критикують війну в соцмережах або демонструють українську символіку. Публікації часто містять натяки на передачу інформації російським силовикам . Існують численні свідчення тісної співпраці Таліпова та "Кримського СМЕРШу" з ФСБ та Центром "Е" МВС рф. За словами самого Таліпова, завдяки діяльності каналу близько 220 осіб за перший рік стали фігурантами адміністративних та кримінальних справ за "дискредитацію" ЗС рф, а "викритих" часто змушують записувати відео з вибаченнями.
У лютому 2023 року Таліпов отримав подяку від Головного управління по боротьбі з екстремізмом МВС росії за ведення "Кримського СМЕРШу".
У листопаді 2024 року нагороджений так званим "губернатором" тимчасово окупованої частини Херсонської області Володимиром Сальдо знаком Ордена "За заслуги перед Херсонською областю" II ступеня за "патріотизм, допомогу армії та боротьбу на інформаційному фронті".
ФСБ рф включила Таліпова до списку осіб, які нібито були цілями замахів з боку українських спецслужб, що позиціонує його як важливу фігуру для окупаційного апарату.
В Україні проти Таліпова відкрито кримінальне провадження за пособництво державі-агресору та за розпалювання національної ворожнечі.