АГРАНОВИЧ Катерина Олександрівна

Є активною учасницею російської інформаційної війни проти України як пропагандистка, журналістка та медіаменеджер, діяльність якої спрямована на підтримку збройної агресії росії проти України. Систематично бере участь у реалізації інформаційних кампаній на підтримку окупаційного режиму та "русского мира", а також у федеральних заходах і медійних проєктах країни-агресора, спрямованих на дискредитацію державної влади України та легітимізацію окупації українських територій.
Обіймає посаду першого заступника керівника комісії з розвитку некомерційного сектора громадської палати рф, секретаря "Союза журналистов россии", входить до складу наглядової ради Громадського центру підтримки оборонних інновацій, а також є членом "Международного общественного трибунала по Украине".
Працювала спеціальним кореспондентом порталу "Госиндекс", співпрацювала з ресурсом "Афиша Новороссии", обіймала посаду головного редактора видання MOSNOW.
Є співавтором книги "В главной роли. путин в современной культуре", яка сприяє формуванню культу особистості довкола очільника країни-агресора. Офіційно підтримала кандидатуру путіна та увійшла до складу ініціативної групи з висування путіна кандидатом на президентських виборах 2024 року.
У червні 2023 року взяла участь у зустрічі путіна із військовими кореспондентами, які здійснюють свою діяльність у зоні так званої СВО.
Є автором пропагандистського Telegram-каналу "Екатерина Агранович" (раніше – "Катруся"). Крім того, є автором чинного проєкту "Инфошкола", який реалізує навчальні програми у сфері медіа для школярів на окупованих територіях.
Разом із братом Володимиром Аграновичем активно займається кінематографом на тимчасово окупованому Донбасі, є співавтором першого малобюджетного пропагандистського серіалу про війну проти України "Мобилизация", а також долучена до масштабніших проєктів, зокрема "Резервисты". У 2025 році заснувала ТОВ "Смысл Медиа", основним видом діяльності якого є "виробництво кінофільмів, відеофільмів та телевізійних програм".
Є донькою відомого донбаського бойовика – командира роти батальйону "Спарта" Олександра Аграновича, позивний "Матрос".
Тривалий час проживала у тимчасово окупованому Донецьку та добровільно отримала паспорт так званої ДНР.
Підтримує діяльність незаконних збройних формувань так званих ДНР та ЛНР. Залучена до організації та інформаційного супроводу зборів матеріальної допомоги для потреб підрозділів збройних сил росії та бойовиків, які беруть участь у бойових діях проти України.
Систематично відвідує тимчасово окуповані території України.
У 2022 році отримала "державну нагороду" так званої ДНР "за заслуги перед республікою" III ступеня, у 2023 році нагороджена медаллю ордена "За заслуги перед отечеством" II ступеня. У 2025 році отримала відомчу нагороду міністерства культури росії "Медаль Александра Твардовского".
У вересні 2024 року Служба безпеки України повідомила Агранович про підозру у здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та збройних формувань та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України.