Рупори кремля

російський військовий, капітан збройних сил рф, пропагандист та адміністратор Telegram-каналу "Fighterbomber", присвяченого військовій авіації.
До 2020 року проходив військову службу на аеродромі "Балтімор" у Воронежі на посаді помічника штурмана ескадрильї на винищувачі-бомбардувальнику Су-34. Брав участь у військовій операції рф у Сирії.
Автор одного з найбільших мілітарних Telegram-каналів рф на авіаційну тематику, у якому активно підтримує збройну агресію проти України та героїзує дії російських військових пілотів.
Крім того, Туманов допомагає російським військовим із забезпеченням та вирішенням поточних потреб як посередник. Разом із партнеркою Наталією Яміловою налагодив продаж мерчу (одягу та сувенірів) з символікою свого каналу, спрямовуючи частину прибутків на підтримку окупаційних військ.

Колишній співробітник міністерства внутрішніх справ російської федерації, який після звільнення долучився до діяльності, пов’язаної з незаконними збройними формуваннями та інформаційно-пропагандистськими структурами держави-агресора.
Відомий як бойовик ПВК "Вагнер" з позивним "Фідель" та як особа, пов’язана з головним управлінням генерального штабу збройних сил рф. Також зазначається як один із засновників і президент "Фонду ветеранів бойових дій і учасників збройних конфліктів", діяльність якого пов’язана з підтримкою осіб, залучених до збройних конфліктів.
Брав участь у бойових діях і перебував у зонах збройних конфліктів, зокрема на території Північного Кавказу у 1998-2000 роках, у Сирії та на тимчасово окупованих територіях України. Має статус ветерана бойових дій.
Є власником і адміністратором Telegram-каналу "REVERSE SIDE OF THE MEDAL" (RSOTM), який пов’язують із навколовагнерівськими інформаційними мережами. Контент ресурсу містить антиукраїнську риторику, матеріали з районів ведення бойових дій, а також публікації, спрямовані на популяризацію діяльності ПВК "Вагнер".
Telegram-канал RSOTM використовується як платформа для інформаційного супроводу збройної агресії проти України. На ресурсі публікуються фото- та відеоматеріали із зони бойових дій, проводяться прямі трансляції за участю проросійських діячів, а також організовується збір коштів на потреби осіб, пов’язаних із бойовими діями.
Також залучений до створення та поширення комерційної продукції із символікою ПВК "Вагнер" і брендом RSOTM, зокрема одягу, патчів і друкованої продукції. Її реалізація здійснюється через інтернет-ресурси, формально оформлені на осіб, пов’язаних із Швиковим.

Є активною учасницею російської інформаційної війни проти України як пропагандистка, журналістка та медіаменеджер, діяльність якої спрямована на підтримку збройної агресії росії проти України. Систематично бере участь у реалізації інформаційних кампаній на підтримку окупаційного режиму та "русского мира", а також у федеральних заходах і медійних проєктах країни-агресора, спрямованих на дискредитацію державної влади України та легітимізацію окупації українських територій.
Обіймає посаду першого заступника керівника комісії з розвитку некомерційного сектора громадської палати рф, секретаря "Союза журналистов россии", входить до складу наглядової ради Громадського центру підтримки оборонних інновацій, а також є членом "Международного общественного трибунала по Украине".
Працювала спеціальним кореспондентом порталу "Госиндекс", співпрацювала з ресурсом "Афиша Новороссии", обіймала посаду головного редактора видання MOSNOW.
Є співавтором книги "В главной роли. путин в современной культуре", яка сприяє формуванню культу особистості довкола очільника країни-агресора. Офіційно підтримала кандидатуру путіна та увійшла до складу ініціативної групи з висування путіна кандидатом на президентських виборах 2024 року.
У червні 2023 року взяла участь у зустрічі путіна із військовими кореспондентами, які здійснюють свою діяльність у зоні так званої СВО.
Є автором пропагандистського Telegram-каналу "Екатерина Агранович" (раніше – "Катруся"). Крім того, є автором чинного проєкту "Инфошкола", який реалізує навчальні програми у сфері медіа для школярів на окупованих територіях.
Разом із братом Володимиром Аграновичем активно займається кінематографом на тимчасово окупованому Донбасі, є співавтором першого малобюджетного пропагандистського серіалу про війну проти України "Мобилизация", а також долучена до масштабніших проєктів, зокрема "Резервисты". У 2025 році заснувала ТОВ "Смысл Медиа", основним видом діяльності якого є "виробництво кінофільмів, відеофільмів та телевізійних програм".
Є донькою відомого донбаського бойовика – командира роти батальйону "Спарта" Олександра Аграновича, позивний "Матрос".
Тривалий час проживала у тимчасово окупованому Донецьку та добровільно отримала паспорт так званої ДНР.
Підтримує діяльність незаконних збройних формувань так званих ДНР та ЛНР. Залучена до організації та інформаційного супроводу зборів матеріальної допомоги для потреб підрозділів збройних сил росії та бойовиків, які беруть участь у бойових діях проти України.
Систематично відвідує тимчасово окуповані території України.
У 2022 році отримала "державну нагороду" так званої ДНР "за заслуги перед республікою" III ступеня, у 2023 році нагороджена медаллю ордена "За заслуги перед отечеством" II ступеня. У 2025 році отримала відомчу нагороду міністерства культури росії "Медаль Александра Твардовского".
У вересні 2024 року Служба безпеки України повідомила Агранович про підозру у здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та збройних формувань та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України.

Є активною учасницею російської інформаційної війни проти України як пропагандистка та засновниця холдингу "ОрденФеликса", до якого входять інфоресурси "Daily Storm" та "This is Media".
До початку повномасштабної агресії рф проти України працювала у російських медіа та різних політичних партіях рф. У 2019-2020 р.р. була радником голови держдуми рф В’ячеслава Володіна з питань комунікації зі ЗМІ і однією з керівників російського парламентського медіа "Дума ТВ".
У 2022 році підтримала повномасштабне вторгнення росії в Україну, почала вести програму "РЭБ" на "Первом канале", була співведучою пропагандистського шоу "Подруги Зет" – "медійного проєкту, який об’єднав жінок, що підтримують дії російської армії". У цих шоу поширювалася антиукраїнська пропаганда, зокрема в анонсі другого випуску "Подруги Зет" вказується, що учасниці "обговорять, як Україна щодня підтверджує статус терористичної держави".
Співзасновниця організації "Женский фронт", яка займається підтримкою російських військових та їхніх сімей. У 2023 році ця ініціатива набула офіційного статусу автономної некомерційної організації. Від імені АНО "Женский фронт" також ведеться Telegram-канал, на якому глорифікуються дії російських військових і поширюються фейки щодо Сил оборони України.
Активно використовує власний Telegram-канал як інструмент інформаційної війни проти України. У своїх публікаціях публічно називає військовослужбовців Збройних Сил України "українськими терористами", виправдовує збройну агресію, називаючи окупацію українських територій "звільненням", а також героїзує дії російських окупантів і воєнних злочинців. Поширює фейки про "український чорний ринок дитячих органів", "дитяче сексуальне рабство в Україні", нібито вбивства українцями російських військовополонених з метою вилучення внутрішніх органів тощо.
Також використовує свій Telegram-канал для проведення зборів на підтримку збройних сил рф.

Є активним учасником російської інформаційної війни проти України як пропагандист та воєнний кореспондент російського державного медіа РИА Новости.
У своїх публікаціях поширює дезінформацію і пропаганду, зокрема меседжі про "російських солдатів-визволителів", буцімто турботу рф про мирне населення, дискредитує військовослужбовців СОУ та поширює матеріали, спрямовані на формування викривленого уявлення про перебіг війни росії проти України.
Є автором стрічки "Дорога в Красноармейск", у якій зафільмовано взяття в полон і допит українських військовополонених.
Виправдовує воєнні злочини армії держави-агресора, поширює інформацію про фінансові збори на потреби підрозділів армії рф, дезінформацію з метою дискредитації України та її вищого політичного керівництва, а також ретранслює прокремлівські наративи через авторський Telegram-канал "Свидетели Байрактара".
Також входить до числа спікерів навчального проєкту "Школа молодого воєнкора", який реалізується за підтримки Ліберально-демократичної партії росії та громадської організації "Союз ветеранів СВО".
За пропагандистську діяльність, поширення прокремлівських наративів і підтримку агресії рф щодо України нагороджений державними та відомчими відзнаками. Зокрема у березні 2023 року відзначений нагородою спілки журналістів росії "Золотое перо" за "мужність під час виконання службових обов’язків" як воєнкор, що висвітлює "сво", у вересні 2023 року – почесною грамотою президента рф за "заслуги в розвитку ЗМІ та добросовісну роботу".
У січні 2024 року отримав премію уряду рф у сфері засобів масової інформації за висвітлення "СВО" в державних медіа, а також, за наказом голови слідчого комітету рф Олександра Бастрикіна, нагороджений медаллю "За высокую гражданственность" як воєнкор, що активно висвітлює "СВО".
Регулярно незаконно відвідує тимчасово окуповані території України для підготовки матеріалів, спрямованих на виправдання агресії рф проти України, глорифікацію зс рф та просування ідеології чинної російської влади.

Є активним учасником російської інформаційної війни проти України як пропагандист та воєнний кореспондент російського державного медіа РИА Новости.
У Telegram-каналі "Свидетели Байрактара" Шилов виправдовує воєнні злочини армії держави-агресора, поширює інформацію про фінансові збори на потреби підрозділів армії рф, дезінформацію з метою дискредитації України та її вищого політичного керівництва, а також ретранслює прокремлівські наративи.
Крім того, долучений у ролі "експерта" до агітаційної роботи з підготовки воєнкорів, зокрема під час тактико-спеціальних навчань для представників білоруських ЗМІ "Военкор-2025".
За пропагандистську діяльність, поширення прокремлівських наративів і підтримку агресії рф щодо України нагороджений державними та відомчими відзнаками. Зокрема у січні 2023 року, відповідно до наказу міністра оборони рф сергія шойгу, отримав відомчу медаль "Константин Симонов", у березні 2023 року відзначений нагородою спілки журналістів росії "Золотое перо" за "мужність під час виконання службових обов’язків" як воєнкор, що висвітлює "СВО", у вересні 2023 року нагороджений почесною грамотою президента рф за "заслуги в розвитку ЗМІ та добросовісну роботу". У січні 2024 року отримав премію уряду рф у сфері засобів масової інформації за висвітлення "СВО" в державних медіа.
Регулярно незаконно відвідує тимчасово окуповані території України для підготовки матеріалів, спрямованих на виправдання агресії рф проти України, глорифікацію зс рф та просування ідеології чинної російської влади.

Безпосередній учасник російської агресії проти України у складі ПВК "Вагнер", активний учасник російської інформаційної війни проти України як пропагандист та воєнний кореспондент.
Брав участь у війні проти України з літа 2022 до травня 2023 як доброволець у складі радіобатальйону ПВК "Вагнер" під псевдонімом "Папирус".
У 2025 році видав автобіографічну книгу "Живым и мёртвым", у якій описав своє перебування на війні. В коментарях, опублікованих читачами у російському сегменті соцмереж, зазначається, що "оповідання описують героїчні дії зеків", і "виразно показують, що сила росії – у її людях, які завжди готові йти лише вперед, не озирнувшись назад".
У Telegram-каналі "Папирус" Філімонов глорифікує російських військових, виправдовує окупацію українських територій, схвалює вбивства українців, називаючи їх "нацистами", закликає посилювати удари по території України, зокрема по інфраструктурних об’єктах, активно поширює інформацію про збори коштів на підтримку збройних сил рф, звітує щодо переданої бойовим підрозділам "гуманітарної допомоги".
За участь у війні проти України нагороджений медаллю ордену "За заслуги перед отечеством" 1 ступеню з мечами.

російський письменник, пропагандист і публічний прихильник збройної агресії рф проти України.
З 2013 року є членом всеросійської громадської творчої організації "Союз писателей россии", яка відкрито підтримує політику кремля, зокрема агресію проти України. Також є співзасновником спілки провладних діячів культури, які маніфестують підтримку війни "Союз 24 февраля".
Активно використовує авторський Telegram-канал "Герман Садулаев" для систематичної підтримки та виправдання російського вторгнення, заперечення суверенітету України. Зокрема у своїх публічних заявах називає незалежність України "помилкою" та закликає до ліквідації української державності. Просуває наративи про необхідність "денацифікації" і "демілітаризації" України, поширює тези про "неоукраїнський нацизм" і закликає до повної окупації її території.
У своїх публічних виступах і дописах дегуманізує український народ та українську державу. Зокрема, у відеовиступі на російському онлайн-відеохостингу ruTube він називав Україну "терористичною державою", а в інтерв’ю російському виданню "Аргументы и факты" у грудні 2022 року характеризував "сучасне бандерівське українство" як "тоталітарну секту, антисистемну химеру", яка "хоче нового народження в сатані".
У 2024 році Садулаєв видав роман "Никто не выVOZит эту жизнь" у серії "Культурное пространство Донбасса" під патронатом Захара Прилєпіна. Твір рекомандований Фондом "Защитники отечества" до поширення в школах і бібліотеках росії.
Також особисто бере участь у матеріально-технічному забезпеченні агресії рф, очолює волонтерську місію "Братья и сестры", у рамках якої активно поширює у своїх соціальних мережах публікації про збори коштів на потреби підрозділів збройних сил рф.
Має низку відзнак і заохочень, пов’язаних із волонтерською діяльністю на користь російських військових формувань. Зокрема, отримав громадські нагороди "За служение и доблесть", "Волонтеру россии" та "За помощь фронту". Крім того, має численні подяки від командування військових частин і збройних підрозділів рф, зокрема від інтернаціональної бригади "Пятнашка".
Неодноразово відвідував ТОТ України, зокрема брав участь у "волонтерській зміні" штабу Захара Прилєпіна у Запорізькій області.

Є активним учасником російської інформаційної війни проти України як пропагандист, автор публікацій і книг, присвячених військовим конфліктам XX–XXI століть. У публічному просторі позиціонує себе як незалежного експерта, проте фактично є активним інструментом російської пропаганди.
Транслює свою антиукраїнську позицію через співпрацю з російськими медіа, видавництвами та через використання власних медіамайданчиків. Зокрема, з проросійської точки зору описував події на сході України у таких книгах, як "День, когда Украина дрогнула: Иловайская мясорубка", "Сражение года. Оборона Саур-Могилы", "Падение Донецкого аэропорта: как это было" та "Крепость Славянск".
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році активно поширює пропагандистські наративи на виправдання агресії рф. У своїх статтях та виступах він відкрито транслює тези кремля, називаючи так звану СВО необхідною операцією, критикує дії України та використовує пропагандистські кліше на кшталт "геноцида русского народа на Донбассе". Крім того, у публічних матеріалах заявляв, що головною помилкою російського командування стала нібито "жалость к ВСУ".
Значна частина його текстів базується на маніпуляції історичними фактами, що формує спрощене й однобоке бачення воєнно-політичних подій, повністю співзвучне з офіційними наративами рф. Таким чином, Норін є класичним прикладом неформальної медійної фігури, яка через респектабельний образ воєнного історика здійснює інформаційний і психологічний вплив на громадську думку, що є типовим механізмом російської когнітивної війни.
З початку збройної агресії у 2014 році відкрито підтримує проросійські сили. Організовував збори пожертв, брав участь у перевезенні так званої гуманітарної допомоги бойовикам та неодноразово відвідував тимчасово окуповані території України.

Колишній держслужбовець адміністрації президента Республіки Білорусь та Міністерства закордонних справ Білорусі, який використовує свій публічний і професійний статус для поширення антиукраїнських та воєнно-пропагандистських наративів.
З 2013 року мешкає у Москві.
У 2014-2022 роках обіймав посаду шеф-редактора російського інформаційного агентства REGNUM, у 2020-2022 роках обіймав посаду заступника директора Інституту міжнародних політичних і економічних стратегій "РУССТРАТ".
Як старший науковий співробітник відділу Білорусі російського аналітичного центру "Інституту країн СНД" публікує академічні статті, у яких аналізує діяльність білоруської опозиції, характеризуючи її ідеологію як "прозахідну" та "русофобську".
Активно використовує авторський Telegram-канал "Юрий Баранчик" для відкритої підтримки збройної агресії рф проти України. Систематично публікує аналітичні матеріали, в яких обґрунтовує "демілітаризацію та денацифікацію України" як стратегічні завдання російської збройної агресії.
Як експерт пропагандистських майданчиків "Україна.ру" та "Лента новостей Крыма" поширює наративи, співзвучні з офіційною позицією рф.
Окрім інформаційної діяльності, бере безпосередню участь у матеріально-технічному забезпеченні агресії, поширюючи у своїх соцмережах публікації зі зборами коштів на потреби підрозділів збройних сил рф.