російський журналіст, державний, політичний та громадський діяч, колишній керівник федерального агентства "Россотрудничество", (до 27 квітня 2026 року), перший радник та член опікунської ради АНО "Евразия", дійсний державний радник рф 1 класу, депутат державної думи федеральних зборів рф VII скликання, член громадської палати рф, член президії громадського об’єднання "Совет по внешней и оборонной политике", ведучий програми "Починяем примус" на радіо Sputnik
російський журналіст, державний і політичний діяч, який у 2020–2026 роках очолював федеральне агентство "россотрудничество". Раніше був депутатом державної думи рф від партії "Единая россия" та довіреною особою путіна на президентських виборах 2018 року.
Після відставки 27 квітня 2026 року обійняв посаду першого радника АНО "Евразия" та продовжив медійну діяльність, зокрема на радіо Sputnik.
У рамках своєї діяльності радника АНО "Евразия" виступає в ролі провідного експерта з міжнародних відносин, регулярно проводить майстер-класи для студентів, модерує дискусійні майданчики, бере участь у профільних медіапроєктах та подкастах, де аналізує геополітичний порядок денний.
Крім того, тісно співпрацює з федеральним агентством "Россотрудничество", зокрема з питань російських виборів у зовнішньополітичному контексті.
Входить до складу президіуму російського громадського об'єднання "Совет по внешней и оборонной политике", що займається сприянням розробці та реалізації стратегічних концепцій розвитку росії, її зовнішньої та оборонної політики, одним з численних проєктів котрої є міжнародний дискусійний клуб "Валдай".
7 квітня 2026 року публічно підтвердив підтримку російського вторгнення в Україну з боку "россотрудничества". У повідомленні про звільнення з посади він заявив, що агентство перебуває під санкціями ЄС через "беззастережну підтримку російської зовнішньополітичної лінії та спеціальної воєнної операції". За словами Примакова, через міжнародні обмеження частину закордонних "русских домов" було закрито або їхню роботу призупинено, проте протягом його керівництва агентство відкрило понад 20 партнерських представництв і розширило присутність в Африці, Азії та Латинській Америці.
У власному Telegram-каналі Примаков систематично поширював звинувачення проти України та її військово-політичного керівництва. Зокрема, 26 квітня 2023 року, коментуючи підпал будівлі "русского дома" в Нікосії на Кіпрі, без наведення доказів, заявив, що нападниками, на його переконання, були прихильники української влади, найімовірніше українці. При цьому, провів паралель із подіями 2 травня 2014 року в Одесі, використавши трагедію для звинувачень на адресу українців.
29 вересня 2023 року Примаков виступив на підтримку кримінального переслідування громадянина Казахстану, проти якого порушили справу за участь у бойових діях на боці України. Він назвав союзницьким обовʼязком допомогу в "утилізації різного роду злочинців, які стали на бік київського нацистського режиму".
10 листопада 2023 року Примаков закликав українців чинити опір мобілізації до Сил оборони України. У своєму дописі він стверджував, що війну нібито розвʼязали "нацисти й злодії в Києві", перекладаючи відповідальність за російську агресію на українське керівництво. Публікація була спрямована на дискредитацію української мобілізаційної політики та поширення наративу про нібито нелегітимність дій української влади.
28 лютого 2025 року Примаков звинуватив українське керівництво в нібито зацікавленості організації "кривавих провокацій" із масовою загибеллю цивільного населення, відповідальність за які начебто покладається на росію.
3 вересня 2026 року опублікував авторський матеріал для RT "Собственность как оружие", у якому запропонував використовувати майно іноземних держав для фінансування російського озброєння. Коментуючи припинення роботи "русского дома" в Берліні та відповідні обмеження щодо німецьких культурних установ в рф, закликав розглядати державні активи країн, які назвав "ворожими", як потенційне джерело фінансування виробництва російських дронів, снарядів, боєприпасів, ракет, танків і літаків.
У липні 2025 року в інтервʼю РБК Примаков визнав використання очолюваного ним агентства для навмисного поширення провокаційних тверджень щодо української історії й культури. За його словами, напередодні припинення роботи представництва "россотрудничества" в Києві, агентство організувало захід до річниці смерті Тараса Шевченка, під час якого його представили як російського письменника. Примаков стверджував, що Т. Шевченко нібито писав усі твори російською мовою, та визнав, що така заява мала на меті зачепити українську аудиторію.
У квітні 2025 року Примаков заявляв про необхідність роботи з українськими громадянами, які виїхали до європейських країн. Зокрема, в інтервʼю виданню "Союзное вече" він наголошував на важливості підтримання контактів через закордонні російські культурні центри з українцями, які негативно ставляться до чинної української влади. За словами Примакова, частина українських громадян відвідує заходи "русских домов", користується їхніми бібліотеками та приводить дітей на заняття.
Також під час керівництва "россотруднічеством" Примаков підтримував інформаційні проєкти, спрямовані на представлення російських військових як захисників населення України. Зокрема, 3 листопада 2023 року він популяризував поїздку сербського блогера Мілана Янковича на позиції російських військ на донецькому напрямку та анонсував презентацію документального фільму про цю поїздку в "русском доме" в Белграді.
У листопаді 2024 року Примаков отримав від російської окупаційної адміністрації тимчасово окупованого Криму медаль "10 лет воссоединения Крыма с россией". Нагородження відбулося під час Ялтинського міжнародного форуму в москві, організованого за участю представників російської влади.
У січні 2026 року Примаков повідомив про співпрацю "россотрудничества" зі структурами, повʼязаними з російською приватною військовою компанією, яка раніше створювала "русские дома" в Малі та Центральноафриканській Республіці. В інтервʼю виданню "Ведомости" він заявив, що кілька співробітників цієї структури перейшли на роботу до "россотрудничества".