Рупори кремля

Пропагандист, телеведучий та публічна особа, яка активно сприяє поширенню кремлівських наративів та формуванню антиукраїнської риторики в інформаційному просторі. Відкрито підтримує агресію росії проти України, виправдовує окупацію українських територій та легітимізує політику кремля.
Ведучий передачі "Железная логика" на радіо Вести ФМ, політичний оглядач телеканалу Царьград ТВ. Активний учасник і запрошений експерт політичних пропагандистських ток-шоу "Вечер с Владимиром Соловьёвым" і "Воскресный вечер с Владимиром Соловьёвым", де закликає до продовження авіаударів та артобстрілів цивільної інфраструктури у прикордонних районах України.
У 2024 році був довіреною особою путіна на президентських виборах у рф.
Починаючи з 2014 року брав активну участь в інформаційних операціях проти України. Зокрема, поширював дезінформацію про катастрофу рейсу МН-17, стверджуючи, що "троща лайнера була не випадковістю, а абсолютно навмисною провокацією", здійсненою українськими військовими "на замовлення США".
Пізніше, у 2018 році, публічно обґрунтовував необхідність анексії акваторії Азовського моря.
В ефірах телеканалу "россия-1" Міхєєв заперечує право України на існування, наголошуючи, що вздовж кордону з рф "має бути випалена земля, мертва зона", а місто Суми взагалі "має бути стерте з лиця землі". Водночас поширює фейки про дії Сил оборони України в Маріуполі, звинувачуючи українських захисників у "масовому вбивстві мирного населення".
Неодноразово відвідував тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей, а також Криму.
У лютому 2025 року Зарічний районний суд міста Суми за матеріалами Служби безпеки України заочно визнав Міхеєва винним у посяганні на територіальну цілісність та недоторканність України і призначив йому покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.

Один із ключових ідеологів кремлівської пропаганди, російський пропагандист та українофоб, відомий своєю антиукраїнською позицією та риторикою, активною підтримкою війни рф проти України та анексії українських територій, заперечує факт існування українців і білорусів як окремих народів, називаючи їх частиною "російської нації" – "малоросами" та "білорусами" відповідно.
Є автором численних книг, публікацій, зокрема "Доктрина русского мира" та "Независимая Украина: Крах проекта", що узгоджуються з імперськими амбіціями росії, антиукраїнськими кремлівськими наративами, просуваючи тези про те, що "держави "Україна" до XX століття не існувало", "цілісність України не була і не може бути самоцінною для росіян і русского міра". На початку широкомасштабної війни росії проти України закликав до агресії та брав участь у розповсюдженні недостовірної інформації про "злочини українців проти росіян".
Свою літературну діяльність використовує як інструмент пропаганди війни та міжнаціональної ворожнечі. У своїх творах систематично просуває ідею неминучості війни, стверджуючи, що з "русофобською Україною" доведеться воювати, та закликає до ліквідації української незалежності.
Є постійним членом Ізборського клубу - співтовариства експертів із вивчення зовнішньої та внутрішньої політики росії, однією з ключових задач якого є "сприяння формуванню потужної політико-ідеологічної коаліції патріотів-державників, імперського фронту, що протистоїть маніпуляціям, здійснюваним у російській політиці зарубіжними центрами впливу і "п'ятою колоною" зсередини країни".
Також є провідним експертом фонду "Інститут динамічного консерватизму", що пропагує імперські ідеї та легітимізує дії російського режиму.
Як член федеральної ради "Партии Дела" підтримав путіна на президентських виборах 2024 року.
Як продюсер та ведучний пропагандистського YouTube-каналу "Рой ТВ" використовує цей майданчик для тиражування ідей "русского мира", виправдання російського вторгнення та системного поширення деструктивних тез щодо України.
У 2023 році став співзасновником "Клубу розсерджених патріотів" – організації під керівництвом Ігоря "Стрєлкова" Гіркіна, який виступає за ескалацію війни проти України та критикує кремль за військові невдачі.
Систематично відвідував територію тимчасово окупованого Криму для проведення пропагандистських форумів "Ізборського клубу" та заходів "Партии дела".

російський блогер, публіцист, письменник та пропагандист, який систематично поширює антиукраїнські наративи, співзвучні з кремлівською пропагандою. Виправдовує військову агресію рф проти України, дегуманізує українців, просуває концепцію "русского мира" та використовує псевдоісторичні й псевдокультурні аргументи для легітимізації анексії українських територій.
Також поширює ідеї монархізму й імперського реваншизму, різко критикує демократичні та пострадянські моделі розвитку, і заявляє про необхідність знищення або обмеження суверенітету інших держав, зокрема Польщі.
У своїх публікаціях, книгах і дописах у Telegram Антоновський заперечує право України на суверенітет і державність, заявляючи, що всі українські землі мають бути включені до складу росії, а тимчасово окуповані території називає "малоросією" та "новоросією", закликає до введення України до складу рф.
У своїй книзі "Альфа-самец. Мочи их, президент!" героїзує путіна як "супергероя" та "рятівника імперії", а книга "русские супергерои. Главное о главных людях в истории россии" містить викривлені інтерпретації історичних подій, а князі Володимир і Святослав та атлет Іван Піддубний названі "русскими супергероями".
Неодноразово відвідував ТОТ Донецької області.

російський виконавець, лідер громадської думки, один з найбільш прослуховуваних артистів в рф на стрімінгових сервісах, "Артист року" за версією "VK Музыка" у 2022-2024 роках.
Попри відсутність прямої публічної риторики щодо підтримки війни проти України, артист демонструє стійку ідеологічну лояльність до кремлівського режиму і є прикладом інтеграції представників російської попкультури в державну силову вертикаль рф.
З осені 2025 року є військовослужбовцем 604-го Центру спеціального призначення (ЦСП) "Витязь" окремої дивізії оперативного призначення ім. Дзержинського військ національної гвардії російської федерації зі спеціальністю оператора БПЛА.
Медійна активність Косолапова була використана для інформаційно-психологічного впливу на молодіжну аудиторію. Його мобілізація до лав росгвардії супроводжувалася показовою медіакампанією: від публічних заяв виконавця про "добровільне рішення" до офіційного підтвердження пресслужбою силового відомства. Розподіл Косолапова до елітного підрозділу росгвардії може бути використаний пропагандою для героїзації військової служби в рф.

російський блогер, пропагандист, який публічно підтримує агресію росії проти України, виправдовує окупацію її територій та закликає до створення сепаратистських органів влади на тимчасово окупованих територіях України.
У своєму Telegram-каналі використовує антиукраїнську риторику, українських військових називає "ворожим м’ясом", Революцію Гідності – "переворотом", українську владу – "хунтою", антитерористичну операцію на Донбасі – "восьмирічним геноцидом", підтримує удари по об’єктах критичної інфраструктури України.
Веде блог на платформі LiveJournal під псевдонімом "mikle1" і канал на Rutube, де звинувачує Президента України Володимира Зеленського у "провокуванні війни", закликає "звільнити російське місто Одесу", поширює фейки російської пропаганди про "нацизм" українських військових тощо.
Як військовий експерт веде відеоблог на сайті відомого російського пропагандиста Юрія Подоляки, закликаючи "активніше бити по центрах прийняття рішень в Україні" та повністю знищити "київський режим".
У 2025 році Онуфрієнко у співавторстві з Сергієм Васильйовим опублікував книгу "Холодный март 14-го", присвячену подіям Революції Гідності, зокрема у Харкові. Видання побудоване на наративах російської пропаганди та тиражуєі антиукраїнські фейки, а його головною метою є виправдання збройної агресії рф проти України та глорифікація російських окупаційних військ.
До повномасштабної агресії росії проти України Онуфрієнко займався бізнесом і політикою в Україні, зокрема у 2009 році став співзасновником проросійської громадської організації "Велика Русь — росія Україна Білорусь", яка "брала участь у протестах по Україні" проти "силових переворотів". У 2013 році під час Революції Гідності виступив на підтримку тодішнього президента Віктора Януковича. У 2014 році, після перемоги Революції Гідності, переїхав з Харкова до окупованого росією Криму.
30 березня 2022 року прокуратура Автономної Республіки Крим та Севастополя відкрила проти Онуфрієнка кримінальне провадження за звинуваченням у поширені дезінформації з метою виправдання військової агресії росії проти України. У 2023 році Онуфрієнку оголошено підозру за колабораційнe діяльність та виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України.

російський оперний співак, громадський діяч, член ради при президенті російської федерації з питань культури і мистецтва.
Як публічна особа поширює наративи кремлівської пропаганди, демонструє активну антиукраїнську позицію, публічно підтримуючи агресивний політичний курс путіна, схвалюючи тимчасову окупацію Криму.
Увійшов до переліку довірених осіб путіна на президентських виборах у 2024 році.
Є особою, близькою до російського керівництва, на постійній основі бере участь у пропагандистських заходах кремля. Зокрема, у травні 2024 року на виставці "росія" у Москві Абдразаков провів концерт, де пропагував радянську ідеологію та спотворений погляд на історію. У травні 2025 року у Москві та Волгограді брав участь у кількох публічних заходах, спрямованих на поширення прокремлівської пропаганди.
На одній із новорічних вечірок колишнього міністра оборони рф Сергія Шойгу Абдразаков виконав разом із ним пісню "Подмосковные вечера".
У 2024 та 2025 роках брав участь у провідному російському новорічному телевізійному шоу "Голубой огонек" на каналі ВДТРК, де, як запрошені гості, були представлені військовослужбовці збройних сил рф, що беруть або брали участь у війні проти України. В ході концерту зазначені військовослужбовці були вшановані ведучими та учасниками, наділені можливістю висловитись з "військово-патріотичними" промовами та передати привітання своїм "колегам" з фронту.
Щорічний "Міжнародний фестиваль імені Ільдара Абдразакова" співфінансується російським фінансовим агентством культури.
У 2024 році призначений окупаційною адміністрацією Криму на посаду директора Севастопольського театру опери та балету.
За активну участь у поширені російської пропаганди у 2024 році відзначений державною премією російської федерації у галузі літератури та мистецтва.
У 2025 році нагороджений особисто путіним нагрудним знаком "Народний артист російської федерації".
Всесвітньо відомі оперні театри та концертні майданчики, зокрема Метрополітен-опера в Нью-Йорку, Ла Скала в Мілані, Неаполітанський театр Сан-Карло та Філармонійний театр у Вероні, публічно заявили про розрив контрактів і скасування заходів за участі Абдразакова через його відкриту підтримку війни росії проти України та схвалення дій путіна.

російська пропагандистка, медіаменеджерка та телеведуча.
До тимчасової окупації Криму обіймала посаду головної редакторки газети "Крымский телеграфъ" та вела політичні ток-шоу на регіональних телеканалах.
У 2015 році очолила підконтрольну окупаційній адміністрації ДБУ РК "Редакция газеты "Крымская газета", ставши керівницею офіційних друкованих видань "Крымская газета" та "Крымский журнал" (останній виходить також англійською мовою).
Після початку повномасштабного вторгнення очолювана Волконською "Крымская газета", за її твердженням, "першою в росії" розмістила на першій шпальті символіку "Z" та розпочала підготовку спецвипусків для учасників "СВО". У 2025 році під її керівництвом було видано пропагандистську книгу "Ты не один" про "героїв "спецоперації", яка глорифікує учасників збройної агресії та воєнні злочини рф. Примірники видання було цілеспрямовано надіслано, зокрема, до бібліотечних фондів тимчасово окупованого Криму.
В авторській щотижневій колонці "Слово редактора" системно тиражує антиукраїнську пропаганду: поширює дезінформацію про нібито тотальну цензуру та переслідування російськомовного населення в Україні, звинувачує Київ у "тероризмі", дискредитує західних партнерів України та перекладає на українську владу відповідальність за наслідки війни, розв’язаної російською федерацією.
У публічному просторі послідовно виправдовує окупацію Криму, характеризуючи її як "повернення до росії" та "природний, логічний історичний процес". Зокрема, є авторкою псевдонаукової статті "Гуманітарні права кримчан і подвійна політика західних стандартів", у якій намагається легітимізувати "референдум" як нібито законний акт волевиявлення, та критикує міжнародні санкції, запроваджені проти рф.
Активно використовує міжнародні майданчики для просування прокремлівських наративів. У 2019 році на засіданні ОБСЄ у Варшаві публічно заперечила належність Криму до України, звинуватила українську владу в утисках свободи слова та закликала іноземних медійників відвідати тимчасово окупований півострів. Перебуваючи у складі російських делегацій за кордоном, також намагалася поширювати серед західних дипломатів та журналістів англомовну версію "Крымского журнала", декларуючи мету "прориву інформаційної блокади Криму в західних ЗМІ".
Входила до складу ініційованої путіним громадської ради з будівництва мосту через Керченську протоку.
За активну участь в інформаційному супроводі агресії рф проти України у 2021 році Волконській було присвоєно звання "заслужений журналіст російської федерації".

У своїй публічній діяльності активно підтримує агресивну війну росії проти України, звеличує путіна та схвалює його політику, активно глорифікує діяльність російських силових структур у соціальних мережах, поширює ідею про возз'єднання України та росії.
У 2018 році оголосив про прийняття російського громадянства та свою підтримку політики і діяльності путіна.
У 2019 році зробив татуювання з портретом путіна, а у 2022 - додав ще два таких самих.
У вересні 2022 року виступив у Ташкенті (Узбекистан) у військовій формі, прославляючи загиблих під час "сво" російських солдатів під пісню "Встанем".
Звинуватив МЗС росії в тому, що йому не дали виступити на концерті з нагоди анексії українських територій на Червоній площі в Москві 30 вересня 2022 року.
Був довіреною особою путіна під час президентських виборів у 2024 році.
Окрім інформаційної підтримки, Полунін системно надає матеріально-технічну допомогу окупаційним військам. Він неодноразово перераховував кошти, отримані від концертної діяльності, на потреби армії країни-агресора, а також через власний благодійний фонд та через акаунт у соціальній мережі Instagram ініціював збори на закупівлю військового обладнання, зокрема тепловізори, квадрокоптери, засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), безпілотники та медичні препарати. Також заявив про те, що у листопаді 2022 року всі кошти від реалізації квитків на прем'єру концерту в Новосибірській філармонії були направлені на допомогу збройним силам рф.
Свою позицію він обґрунтовує ідеологічними переконаннями, заявляючи, що першим завданням людини має бути допомога російській армії.
У 2023 році нагороджений грамотою командувача угруповання військ "Центр" генерал-лейтенанта збройних сил рф Мордвічова за "активне сприяння проведенню СВО та забезпечення підрозділів ворога".
У 2023 році особисто з рук путіна отримав премію президента рф для молодих культурних діячів.
Систематично відвідував ТОТ України. Зокрема виступав у тимчасово окупованому Севастополі у 2018 році перед путіним на фестивалі "Опера в Херсонесі", а у 2022 році - перед представниками окупаційної влади на гала-концерті зірок світового балету Севастопольського театру опери та балету у заповіднику Херсонес Таврійський.
За окупаційної влади Криму займав посади виконуючого обов'язки ректора Академії хореографії Севастополя у 2019-2024 роках та директора Севастопольського театру опери та балету у 2020-2024 роках.
Також неодноразово відвідував тимчасово окуповані Донецьку і Луганську області, у тому числі у 2023 році для зйомок у пропагандистському документальному фільмі "Пробуждение", присвяченому ідеї "русского мира".
У грудні 2024 року переїхав до Ізраїлю.

російський кінорежисер, продюсер і пропагандист, який використовує свій статус президента гільдії продюсерів росії для ведення системної антиукраїнської діяльності.
Був довіреною особою путіна під час президентських виборів у 2024 році.
У березні 2014 року підписав колективне звернення діячів культури росії, у якому схвалювалися дії президента рф щодо анексії Криму. У 2016 році відвідував тимчасово окупований Крим, де за сприяння так званого "міністерства культури Криму" провів творчий вечір та презентував стрічку "Чистое искусство".
Ключовим елементом його участі в інформаційній війні став художній фільм "Донбасс. Окраина" 2018 року, зйомки якого відбувалися на тимчасово окупованій території Криму. Прем’єру картини було символічно приурочено до "дня росії". Зміст стрічки повністю побудовано на російських пропагандистських наративах: події Революції Гідності інтерпретуються як "державний переворот", а Збройні Сили України демонізуються та зображуються як агресори, що атакують мирне населення. Додатковим інструментом маніпуляції у фільмі стало викривлення та висміювання української мови.
Компанія "Интерфест", під керівництвом Давлетьярова, спеціалізується на організації і проведенні кінофестивалів та заходів з популяризації російського кіно за кордоном.
У квітні 2024 року удостоєний почесного звання "заслужений діяч мистецтв російської федерації".

російський журналіст та пропагандист, який публічно підтримує агресію росії проти України та виправдовує окупацію її території. Прославляє військовослужбовців зс рф, незаконних збройних формувань, найманців, а також представників окупаційних адміністрацій. Створює і поширює матеріали, спрямовані на підрив державності та суверінітету України, дискредитацію українського вищого військово-політичного керівництва і міжнародних партнерів України. Веде авторські колонки у пропагандистських медіа ("RT на русском", Life, "Коммерсантъ"), через які системно поширює прокремлівську пропаганду.
У своїх публікаціях на "RT на русском" дискредитує вище військово-політичне керівництво України, називає повномасштабну війну росії проти України "конфликтом на Украине" та перекладає відповідальність за агресію з керівництва рф на європейських партнерів України, звинувачуючи їх "розпалюванні війни".
Також активно рекламує відеогру "Отряд 22: ZOV", розроблену міністерством оборони рф, яка глорифікує учасників "СВО" та дискредитує захисників України.
В авторській колонці на сайті російського мережевого видання Life Мальцев публікує матеріали, спрямовані на дискредитацію захисників Маріуполя – військовослужбовців бригади НГУ "Азов". Він називає українських військових "нацистськими фанатиками", звинувачує їх у скоєнні воєнних злочинів щодо цивільного населення, застосуванні тортур до полонених, і закликає до проведення "Нюрнберга 2.0".
У своєму Telegram-каналі "Fuck you That's Why" Мальцев глорифікує воєнних злочинців, які брали участь в агресії проти України, а також захоплюється путіним. Крім того, просуває наративи про "хаос та розгул злочинності" в Києві, "масові пограбування" магазинів нібито через "неконтрольовану видачу зброї" на початку повномасштабного вторгнення росії, поширює дезінформаційний наратив про Україну як світовий центр нелегального ринку зброї.