Рупори кремля

російсько-американський медійний діяч, який відіграє важливу роль у прокремлівській пропагандистській мережі.
Раніше працював продюсером програми CrossTalk на телеканалі RT, де сприяв створенню редакційного контенту на підтримку російських зовнішньополітичних наративів кремля.
У 2016 році Родзянко став співзасновником ультраправої, конспірологічної медіа-платформи The Duran, яка систематично поширює наративи російського уряду, підриваючи західні демократії та інститути, просуває російські тези щодо України, НАТО та COVID-19, а також нападки на американських політичних діячів і необґрунтований конспірологічний контент. Платформа копіює матеріали з RT, Sputnik і Фонду стратегічної культури і широко цитується фактчекерами та медіа спостерігачами як дезінформаційний ресурс, пов'язаний з російськими державними ЗМІ та інтересами розвідки.
Родзянко також є засновником сайту електронної комерції Orthodox Depot, який стверджує, що жертвує 40% від покупок на користь російського православного собору Святого Сергія у Пармі, штат Огайо.

Ветеран медіа оперативної роботи в державній пропагандистській інфраструктурі Ірану та росії.
З 2014 року працювала кореспондентом іранської державної телекомпанії Press TV у Москві, а у 2019 році призначена керівником бюро. Її репортажі охоплюють понад десятиліття найважливіших геополітичних подій, включаючи російське вторгнення в Україну, двосторонні ініціативи росії та Ірану, саміти БРІКС та Євразії, а також мирні переговори щодо Сирії.
Її завдання та передачі корелюються зі стратегічними пріоритетами Кремля та Іранської ісламської республіканської телерадіокомпанії (IRIB). Вільно володіючи як мовою, так і ідеологічним позиціонуванням, очікуваним від державних ЗМІ, Кортунова відіграє ключову роль у відмиванні наративів, представляючи російські дії як гуманітарні, іранські цілі - як мирні, а реакцію Заходу - як імперіалістичну.
Крім того, репортажі Кортунової відзначаються глорифікацією росії як миротворця, дискредитацією української влади, систематичною подачею сфабрикованих або підтасованих даних опитувань (наприклад, про підтримку референдуму на рівні понад 80%) і цитують лише аналітиків з кремлівського пулу.
Кортунова брала участь у запуску RT Arabic і робила репортажі з місць подій для кількох спікерів у країнах Перської затоки, які дотримуються авторитарних або антизахідних позицій.
27 вересня 2022 року написала прес реліз, в якому описала референдуми про анексію росією України як демократичні та виправдані. Її репортаж повторював кремлівські наративи про "історичну справедливість" і позиціонував НАТО як загрозу.
У 2024 була автором репортажу з так званої виставки НАТО - московської експозиції зразків західної військової техніки, начебто захопленої в Україні, для французьких ЗМІ. У репортажі Кортунової, спрямованому на дискредитацію західної військової допомоги Україні, виставка позиціонувалась як "насмішка путіна над Заходом".
Також у вересні 2022 року написала прес реліз, у якому просувала співпрацю між росією та Іраном, з метою "звести нанівець санкції" і замінити торгівлю в доларах. Вона цитувала Лаврова та іранських посадовців, які закликали до створення механізмів обходу західних санкцій.

Відомий як продюсер та режисер документальних фільмів, які просувають прокремлівські наративи та представляють зручну для кремля версію подій щодо України, у співпраці з американським режисером Олівером Стоуном.
Зокрема є режисером фільмів "Бойня на Майдане" (2014),"Украина в огне" (2016) та "В борьбе за Украину" (2019), а також стрічки "Вечное настоящее ― Украина: 30 лет независимоти" (2021), які зображують Революцію гідності як націоналістичний переворот, організований США.
Також його роботи містять інтерв'ю з проросійськими діячами, зокрема з путіним і Віктором Януковичем, і виправдовують російську агресію в Україні.
Також брав участь у проєктах, спрямованих на розповсюдження проросійських відео в інтернеті, включаючи проєкт 2023 року під назвою "В россию с любовью", який мав на меті переконати жителів Заходу переїхати до росії і був, за повідомленнями, профінансований фондом, заснованим путіним.
Ініціював зйомки фільмів про авторитарних лідерів, зокрема Білорусі та Азербайджану, з метою зміцнити їхню репутацію на світовій арені. Це демонструє його роль у створенні контенту, який слугує легітимізації авторитарних режимів та узгоджується з інтересами кремля.
Є членом правління американської організації "Християнська православна коаліція", пов'язаної з операціями російського впливу в США.
Через свою компанію Global Tree Pictures створював контент, який характеризується як прокремлівська пропаганда для таких діячів, як Руді Джуліані, Кеш Патель і Такер Карлсон.

російський пропагандист, який активно підтримує агресію російської федерації проти України, систематично просуває кремлівські наративи, називаючи окуповані території України "частиною росії" та виправдовуючи війну росії проти України, знімає велику кількість сюжетів про війну на ТОТ України.
Відомий як автор Telegram-каналу "Romanov Лайт" з-понад 136 тис. підписників, через який поширює пропагандистський контент, включаючи авторські фото та відео з фронту, що глорифікують російських військових та дискредитують Збройні Сили України, називаючи їх "нацистами", та заявляє про перехід селищ та міст під контроль російських військ, іноді посилаючись на "ресурси противника" для підтвердження інформації.
У травні 2025 року зняв та розмістив у своєму Telegram-каналі відео з Кримського мосту після атаки Збройних Сил України, яке в подальшому активно поширювали російські пропагандистські медіа.
Закликає надавати адреси українських територіальних центрів комплектування та координати для ударів через бот Telegram-каналу "Romanov Лайт", обіцяючи "результат" і "повну анонімність". Цей заклик спрямований на збір розвідданих для організації атак на українські ТЦК, що є прямою підтримкою диверсійної діяльності рф та загрозою національній безпеці України.
Також активно збирає кошти на потреби російської армії через Telegram-канал "Romanov ПОМОЩЬ ФРОНТУ", де розміщує реквізити для донатів та подальші звіти про закупівлю для російських військових формувань медичного обладнання, квадроциклів тощо.
Має нагороди від військових підрозділів ворога.
Проживає у тимчасово окупованому Севастополі. Багаторазово здійснював візити до зони активних бойових дій на сході та півдні України, документуючи свою присутність у тимчасово окупованих Сіверськодонецьку Луганської області (березень 2023), Чугуївському районі Харківської області (червень 2024).
У квітні 2023 року оприлюднив відео з Пологівського району Запорізької області, де особисто брав участь у бойовому епізоді та завдав удару з російського протитанкового ракетного комплексу "Корнет" по позиціях Збройних Сил України, продемонструвавши пряму бойову участь у війні на боці окупаційних військ.

Відіграє центральну роль у роботі російського медіапроєкту InfoDefense, створеного за ініціативою російського воєнкора Юрія Подоляки, що займається систематичним поширенням прокремлівських наративів різними мовами через мережу Telegram-каналів та є невід'ємною частиною широкої мережі прокремлівських Telegram-каналів, створеної для посилення російських наративів у глобальному масштабі.
Контент, що поширюється мережею InfoDefense під безпосереднім керівництвом Чернишова, відзначається викривленням подій та дезінформацією щодо війни в Україні, активним використанням хештегів #StopHatingrussians та формує зручну та вигідну для кремлівської верхівки міжнародну громадську думку.
Поширення контенту InfoDefense на російських дипломатичних сторінках у соціальних мережах вказує на систематичну та скоординовану інформаційну кампанію і ще більше підкреслює його роль у підтримці офіційної російської державної комунікації та впливі на закордонні зусилля.

Активний російський пропагандист, воєнкор, співробітник окупаційних структур та важливий медійний посередник, тісно пов’язаний з незаконними збройними формуваннями та російською владою.
Його діяльність включає поширення пропаганди через Telegram, VK, Rutube, Facebook, TikTok та численні тематичні канали й групи, а також легітимізацію окупації українських територій, зокрема Донбасу, створення образу "героїчної боротьби" російських військовослужбовців та підрозділів так званої ЛНР. Активно висвітлював бої під Авдіївкою, Соледаром, Бахмутом, Попасною, Кремінною, свідомо подає неправдиву інформацію про хід бойових дій, формує потрібні пропагандистські наративи, зображує військові злочини рф як "досягнення".
Також відзначився діяльністю у складі постійної комісії з питань взаємодії зі ЗМІ Ради при президентові рф у справах козацтва, яка об’єднує керівників провідних російських державних та приватних медіа, включаючи Gazprom-Media, russia Today, Первый канал, ВГТРК, РЕН-ТВ, LIFE, Rambler, Комсомольскую правду та інших. Лісіцин виступає в комісії як головний редактор інформаційного агентства "ZOV TV", що вказує на його високий рівень інтеграції в систему кремлівської інформаційної політики та особисті зв’язки з вищим керівництвом пропагандистських структур.
Організовує збори коштів на потреби бойовиків і армії рф через публічні заклики у Telegram та займається логістикою через фонд "Наша правда", зокрема бере участь у постачанні на фронт дронів, тепловізорів, аптечок тощо.
Крім того, співпрацює з проєктом "Народный фронт. Все для Победы", де також проводить збір коштів для потреб російських військових.
Бере активну участь у мобілізаційних кампаніях серед населення окупованих територій України шляхом закликів приєднатись до лав бойових підрозділів, зокрема підрозділів незаконного збройного формування "Луганский казачий округ СКВРиЗ" під керівництвом його батька.

Активний учасник інформаційної підтримки російської агресії проти України, відзначається системним поширенням антиукраїнської риторики, публічним виправданням воєнних злочинів рф та висвітленням життя на окупованих територіях і подій на лінії фронту з прокремлівської позиції.
До повномасштабного вторгнення росії в Україну працювала на місцевих телеканалах Маріуполя, неодноразово висловлювала свою проукраїнську позицію щодо його окупації.
Згодом стала створювати контент, спрямований на дискредитацію українських військових та поширювати, зокрема через власні акаунти у соціальних мережах, викривлену інформацію про події, що відбувалися під час боїв за Маріуполь.
Відіграла одну з ключових ролей у створенні авторського пропагандистського фільму про "Азовсталь", в якому заявляла, що українські військові нібито "насильно утримували" мирних громадян у підвалах.
Завдяки своїй антиукраїнській пропаганді, побудувала кар'єру у сфері російських медіа та в жовтні 2024 року стала членом Спілки журналістів росії.

російський пропагандист і воєнний кореспондент націоналістичного телеканалу "Царьград ТВ" та офіційного телеканалу російської православної церкви "Спас".
З 2014 року висвітлює російське вторгнення, систематично транслюючи дезінформацію, спрямовану на виправдання вторгнення, дискредитацію Збройних Сил України та делегітимізацію української влади.
Є автором і продюсером пропагандистського документального фільму "Сердце воина", що включає інтерв'ю з російськими солдатами, офіцерами, волонтерами та військовими капеланами.
Співпрацює з проєктом "Народный фронт. Все для победы" та проводить збір коштів для потреб російських військових.
Також організовує збір коштів на потреби російських збройних формувань через авторський Telegram-канал "Afanasyev Z", надаючи пряму матеріальну підтримку війні.
Крім того, Афанасьєв є співавтором Telegram-каналу "Военный отдел Московского патриархата" - офіційного каналу Синодального відділу із взаємодії з російськими збройними силами та правоохоронними органами, що свідчить про глибоку інтеграцію Афанасьєва в діяльність російської православної церкви, спрямовану на підтримку російських військових зусиль, а також про його активну підтримку діяльності російської православної церкви на ТОТ України.
Також Афанасьєв є одним із засновників "російської спільноти" - російської ультраправої, націоналістичної провладної організації, яка створила мережу інформаторів, які організовують поліцейські рейди на мігрантів, яких потім примусово призивають до російських збройних сил.
З 2022 року незаконно в'їжджав на тимчасово окуповану територію України з метою створення пропагандистських матеріалів та був гідом для іноземних пропагандистів.
Регулярно виступає як експерт політичних ЗМІ в росії та за кордоном. Неодноразово у західних ЗМІ, зокрема британській BBC та австралійській ABC, критикував імідж росії на Заході як "антиросійську пропаганду", а також захищав чесність виборів у росії та лідерство путіна.
З 2024 року включений до складу Комісії з церковного управління, пастирства та організації церковного життя, а також Комісії з питань суспільного життя, культури, науки та інформації Міжсоборної присутності російської православної церкви.

Відомий російський політтехнолог, публіцист та автор пропагандистських матеріалів, що активно просувають наративи російської влади щодо виправдання агресії проти України. Його діяльність має системний характер, що свідчить про свідому участь у гібридній війні росії проти України на інформаційному фронті.
Є автором книг "Судьба империи. российский взгляд на европейскую цивилизацию", "Мировой кризис. Восток и Запад в новом веке" і "Судьба империи", а також співавтором книги "Идеология российской государственности" - основної праці Сергєйцева у рамках членства в Зінов'євському клубі, який є експертною спільнотою з просування "справедливого образу росії" та її ідеологічного впливу в міжнародному просторі.
Є автором статтей "Какая Украина нам не нужна" (2021 року) та "Что россия должна сделать с Украиной" і "Почему Запад боится денацификации Украины" (квітень 2022 року), опублікованих на державному ресурсі "РИА Новости", які стали еталонним прикладом агресивної антиукраїнської пропаганди. У цих матеріалах Сергейцев відкрито заперечує право України на існування як окремої держави та закликає до її "денацифікації" і "деукраїнізації". Статті викликали міжнародне обурення через відверті заклики до знищення української національної ідентичності, що, по суті, становить ідеологічне виправдання геноциду.
Сергейцев також активно бере участь у публічному коментуванні подій, використовуючи платформи державних російських телеканалів та видань, зокрема "Известия", "RT", "РИА Новости", де просуває наративи про нібито "визвольну місію" росії в Україні.
Його матеріали активно тиражуються російськими ЗМІ та Telegram-каналами в російськомовному інфопросторі, що забезпечує широкий резонанс і безпосередній вплив на формування антиукраїнської громадської думки в рф та серед проросійськи налаштованої аудиторії за кордоном.
У 2012 році виступив співпродюсером та співавтором сценарію російського художнього фільму "Матч", визнаного Державним агентством України з питань кіно пропагандистським та забороненого у 2014 році.