Рупори кремля

російський воєнний кореспондент, діяльність якого тісно пов'язана з підтримкою та висвітленням дій російських збройних сил, зокрема в контексті повномасштабного вторгнення в Україну.
Діяльність Гвоздєва виходить за межі традиційної воєнної журналістики. Він функціонує як медійна фігура, глибоко інтегрована в російську військову та пропагандистську машину, використовуючи свій доступ та статус для легітимізації російської агресії, нормалізації окупації українських територій та поширення наративів, вигідних кремлю, через державні та провійськові інформаційні канали.
Гвоздєв демонструє свою прихильність до російських збройних сил не лише через репортажі, але й через участь у символічних заходах, зокрема брав участь у церемонії "посвячення в моряки-каспійці", що свідчить про його асоціацію з військово-морським флотом рф ще до повномасштабного вторгнення, а у травні 2023 року, був присутній як "почесний гість" на так званому "параді перемоги" у Москві, що підкреслює його визнання з боку російського державного апарату.
Загалом діяльність Гвоздєва зосереджена на висвітленні війни з проросійської позиції. З 2007 по 2024 роки він створював репортажі для афілійованого з Міністерством оборони рф медіаресурсу "Zvezda News", у тому числі з тимчасово окупованих міст України під час повномасштабного російського вторгнення. Також задокументовано його присутність на бойових позиціях російської артилерії в Запорізькій області під час репортажу для "Першого каналу". Це свідчить про його безпосередню близькість до бойових дій та участь у створенні контенту, що глорифікує російські військові операції.
Відкрито висловлює підтримку російським військовим. Так у жовтні 2023 року Гвоздєв публічно привітав російських військових льотчиків через Telegram, що є прямою демонстрацією солідарності з діями збройних сил рф в Україні. Крім того, повідомлялося про його участь у "бойовому виході" разом з розрахунком протитанкового керованого ракетного комплексу (ПТРК), що вказує на надзвичайно високий рівень інтеграції з передовими військовими підрозділами та використання цього доступу для створення пропагандистського контенту для провійськових ресурсів, таких як Telegram-канал "RVvoenkor".
Є автором пропагандистського документального фільму "Очима воєнкора. Валентин Гвоздєв. Українські "захисники" Донбасу".
Також входить до числа спікерів навчального проєкту "Школа молодого воєнкора", який реалізується за підтримки Ліберально-демократичної партії росії та громадської організації "Союз ветеранів СВО".

російський блогер та пропагандист, який здійснює свою діяльність в тимчасово окупованому Криму та активно підтримує агресію російської федерації проти України.
Є колишнім українським прикордонником, перейшов на бік росії під час тимчасової окупації Криму у 2014 році, ставши відомим проросійським активістом. Його діяльність охоплює поширення пропаганди, збір коштів для російської армії та організацію переслідувань мешканців Криму, які мають проукраїнську позицію. Вказує в своєму профілі посаду "радник Глави Республіки Крим".
Через свої онлайн-платформи, зокрема Telegram-канал "ТаліпоV Online Z", систематично поширює антиукраїнські наративи, називаючи українських військових та уряд "нацистами" та закликаючи до повалення державної влади в Україні.
Окрім пропаганди, Таліпов безпосередньо підтримує російські військові зусилля, активно збираючи кошти на потреби російської армії, зокрема для підрозділів 18-ї армії рф на Херсонському напрямку. Він регулярно публікує заклики до пожертвувань, просуваючи товари зі знижками для підписників за промокодом "сво".
Особливо важливою є його роль у створенні та керівництві Telegram-каналом "Кримський СМЕРШ" з березня 2022 року, заявленою метою якого є виявлення та публічне викриття "русофобів, укронацистів та зрадників Батьківщини" в Криму. Канал збирає та публікує персональні дані осіб, які висловлюють проукраїнські чи антивоєнні погляди, слухають українську музику, критикують війну в соцмережах або демонструють українську символіку. Публікації часто містять натяки на передачу інформації російським силовикам . Існують численні свідчення тісної співпраці Таліпова та "Кримського СМЕРШу" з ФСБ та Центром "Е" МВС рф. За словами самого Таліпова, завдяки діяльності каналу близько 220 осіб за перший рік стали фігурантами адміністративних та кримінальних справ за "дискредитацію" ЗС рф, а "викритих" часто змушують записувати відео з вибаченнями.
У лютому 2023 року Таліпов отримав подяку від Головного управління по боротьбі з екстремізмом МВС росії за ведення "Кримського СМЕРШу".
У листопаді 2024 року нагороджений так званим "губернатором" тимчасово окупованої частини Херсонської області Володимиром Сальдо знаком Ордена "За заслуги перед Херсонською областю" II ступеня за "патріотизм, допомогу армії та боротьбу на інформаційному фронті".
ФСБ рф включила Таліпова до списку осіб, які нібито були цілями замахів з боку українських спецслужб, що позиціонує його як важливу фігуру для окупаційного апарату.
В Україні проти Таліпова відкрито кримінальне провадження за пособництво державі-агресору та за розпалювання національної ворожнечі.

Є яскравим прикладом воєнного волонтера-пропагандиста, який поєднує медійну активність із прямим матеріальним забезпеченням війни. Його діяльність демонструє, наскільки активно російська пропаганда інтегрує громадські ініціативи в підтримку військової машини рф, залучаючи цивільне суспільство до підтримки агресивної політики кремля.
Активно підтримує та матеріально забезпечує підрозділи збройних сил російської федерації, що беруть участь у війні проти України.
Особливу увагу приділяє підтримці підрозділу збройних сил рф під назвою "Еспаньйола", який активно рекламує та просуває в інформаційному просторі. У численних публікаціях Живов агітує вступати до лав цього підрозділу, організовує збори на придбання дронів DJI Mavic 3T, передає закуплену техніку безпосередньо до бойових частин, а також фіксує подяки на свою адресу за надану допомогу, зокрема за постачання засобів РЕБ типу "Огоньок".
Є адміністратором Telegram-каналу, через який не лише поширює проросійські наративи, а й організовує регулярні збори коштів для постачання російських військових технікою, зокрема дронами, засобами РЕБ (радіоелектронної боротьби) та іншим обладнанням.
Також є членом опікунської ради БФ "СВОЇМ", який надає допомогу російським військовим та членам їхніх сімей.
Живов систематично виправдовує агресію рф проти України, обґрунтовуючи вторгнення як "захист" чи "необхідність", погрожує застосуванням ядерної зброї та просуває ідеї "справедливості" воєнних дій росії.
У 2014—2015 роках був засновником і лідером руху "Битва за Донбас", а також організатором мітингів на підтримку анексії Криму та захоплення Донбасу.
Брав участь у діяльності "Медіашколи нових регіонів", організованої на тимчасово окупованій частині Херсонщини росіянином Олександром Малькевичем. Регулярно відвідує тимчасово окуповані території.

Є одним з ключових функціонерів у російській системі пропаганди та інформаційних операцій, який цілеспрямовано працює на поширення дезінформації, виправдання агресії проти України, інтеграцію окупованих територій у російський інформаційний простір та підтримку зовнішньополітичних дій кремля. У минулому був тісно пов'язаний з очільником ПВК "Вагнер" Євгеном Пригожиним і продовжує бути активним учасником державної інформаційної політики росії, спрямованої проти України.
Керував проєктом "USA Really", звинуваченим у втручанні у вибори в США.
Заснував і очолював Фонд захисту національних цінностей (ФЗНЦ), який діяв в інтересах Євгена Пригожина, підтримуючи операції ПВК "Вагнер" в Африці та втручаючись у вибори в інших країнах, зокрема в Лівії.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році Малькевич став ключовою фігурою у створенні і управлінні мережею проросійських медіа на тимчасово окупованих українських територіях. Він є власником медіахолдингу "За!Медіа" в окупованій частині Запорізької області, до якого входять телеканал "ЗаТВ", радіостанція "ЗаРадіо" та газета "Запорізький вісник". Також причетний до запуску телеканалів "Таврія" в Херсонській області та "Маріуполь 24".
Малькевич також ініціював створення медіашколи в Херсонській області та очолив там відділення Спілки журналістів росії, залучаючи до пропагандистської роботи навіть неповнолітніх. Окрім медійної діяльності, він бере участь у доставці так званої гуманітарної допомоги російським військовим на тимчасово окупованих територіях.
Малькевич активно підтримує політику кремля, публічно виправдовуючи вторгнення в Україну. Його медіа на тимчасово окупованих територіях поширюють наративи про те, що росія "завжди тут була", а України "ніколи не існувало", та називають Запоріжжя "тимчасово окупованим ЗСУ" містом. Він також просуває боротьбу з "фейками" через свої посади в Громадській палаті рф та Раді при президентові рф з розвитку громадянського суспільства і прав людини (РПЛ).
Його активна антиукраїнська діяльність була відзначена державними нагородами рф. Він отримав Орден Мужності за "мужність і відвагу, проявлені під час виконання професійного обов’язку", що пов’язують з організацією телерадіомовлення на тимчасово окупованих територіях України. Також він нагороджений медаллю ордена "За заслуги перед Вітчизною" ІІ ступеня та отримав премію уряду рф у галузі ЗМІ за організацію роботи телеканалів на "звільнених територіях".
Його діяльність також відзначена нагородами окупаційних адміністрацій, зокрема Орденом "За заслуги перед Запорізькою областю" та знаком "За заслуги перед Донецькою народною республікою".
У червні 2023 року Служба безпеки України повідомила Малькевичу про підозру у колабораційній діяльності у зв'язку з організацією ним телерадіокомпанії "Таврія" на базі захопленого приміщення Суспільного телебачення в Херсоні за координації Євгена Пригожина та за сприяння місцевих колаборантів Володимира Сальдо та Євгена Брикова.

Один із найвідоміших медійних діячів, що активно підтримує агресію російської федерації проти України. Колишній співробітник пресслужби Міністерства оборони рф, він набув популярності як засновник і адміністратор Telegram-каналу "Рибарь", який має понад мільйон підписників і відіграє помітну роль у поширенні кремлівських наративів. Через цей ресурс Звінчук систематично транслює дезінформацію, спрямовану на виправдання вторгнення, дискредитацію Збройних Сил України та делегітимізацію української влади.
У своїй риториці Звінчук активно використовує стандартні пропагандистські кліше на кшталт "київський режим", "маріонетки" та "бандформування". Він просуває тезу про "денацифікацію" як ціль війни рф, називаючи українську ідентичність такою, що потребує "корекції" або навіть знищення. В окремих виступах він заявляв, що українство є "недоговірне", виправдовуючи збройне втручання в українські внутрішні справи. У численних відеоматеріалах і публічних заявах він також відверто підтримував насильницьку "реінтеграцію" територій та критикував західну підтримку України.
Звинчук підтримує тісну співпрацю з іншими пропагандистами, зокрема з Володимиром Соловйовим, одним із головних рупорів кремлівської дезінформації. Його участь у передачах Соловйова стала регулярною, де він виступає в ролі "експерта з фронту" або "аналітика військової обстановки". Завдяки цій співпраці його меседжі отримують значно ширше охоплення, а наративи, що поширюються через "Рибарь", інтегруються до загального інформаційного порядку денного державних медіа. У програмах Соловйова він також озвучує виправдання воєнних злочинів та легітимізує агресію, позиціонуючи себе як нібито "об’єктивне джерело інформації".
Окрім телеефірів, Звінчук займається створенням пропагандистських коміксів під назвою "Одного разу" (мовою оригіналу - "Однажды"), які поширюються у соцмережах і мають на меті романтизувати російських військових та очорнити українських захисників. Візуальний контент цього проєкту спрямований на формування позитивного іміджу армії рф серед молодої аудиторії, створюючи ідеологічну основу для виправдання агресії.
8 червня 2023 року нагороджений орденом "За вірність обов'язку" від окупаційної влади Криму "за значний внесок у розвиток журналістики та проявлену ініціативу". 16 листопада 2023 року отримав медаль ордену "За заслуги перед Вітчизною" II ступеня — за "інформаційну підтримку спеціальної військової операції". Обидві нагороди свідчать про високий рівень підтримки його діяльності з боку російського керівництва.
20 грудня 2022 року розпорядженням путіна Звінчук включений до робочої групи із забезпечення взаємодії органів публічної влади та організацій з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, соціального і правового захисту учасників так званої "спеціальної військової операції".

Один із ключових пропагандистів російського телебачення, відомий своєю підтримкою кремлівської політики та виправданням агресії росії проти України.
Є ведучим програми "Час покаже" на телеканалі "Перший канал", що слугує важливою платформою для поширення кремлівських наративів у російському медіапросторі. Шейнін активно підтримує політику кремля, виправдовуючи агресію рф в Україні, заперечуючи факти воєнних злочинів російської армії та поширюючи антиукраїнську риторику.
Однією з характерних ознак його діяльності є постійна роль ведучого на ефірах, де він активно демонструє підтримку російських військових, з'являючись у футболках із тактичними знаками угрупувань російської армії. Це є частиною його пропагандистської діяльності, спрямованої на формування позитивного іміджу російських солдатів.
Крім того, він регулярно відвідує російських військових на лінії бойового зіткнення, про що неодноразово повідомляв у своїх передачах.
Шейнін також активно бере участь у пропагандистських медіапроектах, регулярно виступаючи на федеральних каналах рф. У своїх публічних виступах він підтримує кремлівські наративи, виправдовує військові злочини рф та поширює фальшиві звинувачення щодо українських військових.
Його діяльність у медіа не обмежується лише виступами на державних телеканалах, а й включає активну присутність у соціальних мережах, де він поширює російські наративи та дезінформацію.
У 2008 році отримав подяку путіна за "інформаційне забезпечення та активну громадську діяльність, спрямовану на розвиток громадянського суспільства в росії".
У 2022 році нагороджений Орденом Дружби так званим "т.в.о. глави Донецької народної республіки (ДНР)" Денисом Пушиліним.

Є однією з ключових фігур у російській інформаційній війні, що використовує свій медійний вплив для виправдання агресії рф проти України та поширення дезінформації як на внутрішню, так і на міжнародну аудиторію та відіграє помітну роль у системі державної пропаганди російської федерації.
Обіймаючи посаду ведучого політичного ток-шоу "Своя правда" на телеканалі НТВ, він використовує свої медійні платформи для активної підтримки російської агресії проти України та поширення наративів кремля. Його діяльність характеризується поширенням антиукраїнської пропаганди, дезінформації та закликами до ескалації насильства. У своїх програмах він не лише надає майданчик прокремлівським спікерам, але й сам бере активну участь у дискусіях, спрямовуючи їх у потрібне русло та підтримуючи антиукраїнські й антизахідні наративи. Бабаян послідовно виправдовує так звану "спеціальну військову операцію", використовуючи ефіри своїх програм та особистий Telegram-канал.
Також у своєму Telegram-каналі Бабаян поширює збори коштів у рамках проекту RT "Далі діяти будемо ми", спрямованого на забезпечення потреб російських військових. Зокрема Бабаян підтримав збір коштів на тепловізійні приціли для 27-ї окремої мотострілецької бригади збройних сил рф, на засоби радіоелектронної боротьби для 305-ї бригади Східного військового округу, збір на комплекти снайперської оптики для снайперів бригади спецпризначення, тощо.
Роль Бабаяна у російській пропаганді була відзначена державними нагородами рф, серед яких медаль "За повернення Криму" у 2014 році, медаль ордена "За заслуги перед Вітчизною" II ступеня у 2018 році та орден Дружби, вручений йому у 2024 році "за заслуги у розвитку засобів масової інформації та багаторічну сумлінну працю".
Відвідував ТОТ України, зокрема у 2021 році брав участь у проведенні форуму "рускій Донбас" в тимчасово окупованому Донецьку.

російський воєнний кореспондент головного федерального телеканалу, який є одним із важливих агентів інформаційної політики рф щодо України, поєднує пропаганду, участь у логістиці війни та особисту лояльність до режиму та відіграє помітну роль у підтримці збройної агресії російської федерації проти України, поєднуючи пропагандистську діяльність із матеріальною допомогою російським військовим.
Як спеціальний кореспондент головного державного телеканалу, він систематично просуває кремлівські наративи, спрямовані на виправдання так званої "СВО", дискредитацію української влади та Збройних Сил України, а також формування позитивного іміджу російських військових. Його репортажі охоплюють зони бойових дій, зокрема тимчасово окуповані території Донбасу (з 2014 року), Бахмут, Часів Яр і прикордоння Курської області.
У своїх матеріалах Кулько транслює антиукраїнські тези, зокрема звинувачення України у використанні "нацистських" методів та повідомлення про нібито великі успіхи рф — такі як захоплення "бункера генералів НАТО" у Часовому Яру.
Також активно висвітлює події так званої "СВО" у своєму Телеграм-каналі "Воєнкор Кулько".
Крім того, Кулько є автором пропагандистського документального фільму "Чоловіча робота" про події так званої "СВО".
Окрім медійної роботи, Кулько активно долучається до матеріальної підтримки армії рф. У співпраці з прокремлівською організацією "Народний фронт" він організовує збори коштів через платформу "Все для Перемоги!", у тому числі збір майже 17 мільйонів рублів восени 2023 року на дрони та нічне бачення для конкретних підрозділів, зокрема 2-го гвардійського Лугансько-Сєвєродонецького корпусу.
Також Кулько активно залучений до державних пропагандистських заходів, зокрема брав участь у зустрічах з путіним, був співведучим його щорічної пресконференції, увійшов до "команди підтримки" на виборах.
На початку 2023 року був удостоєний премії міста Москви в галузі журналістики "за видатний внесок у висвітлення подій спецоперації та складних гуманітарних ситуацій".
Також у 2023 році отримав особисто від прем'єр-міністра рф Михайла Мішустіна премію уряду рф за "новий стандарт репортажу".
Крім того, Кулько відзначився використанням системи радіоелектронної боротьби та носінням військового спорядження без позначок "преса", що стирає межу між журналістом і бойовиком.

російська журналістка, політолог, телеведуча та документалістка, яка здобула популярність завдяки роботі на радіо "Комсомольска правда", де вела шоу "Фрідріх-шоу" та "Вечірній диван".
З початку війни на сході України активно висвітлювала події з прокремлівської позиції. Як військовий кореспондент, часто відвідувала тимчасово окуповані території України, зокрема Донецьку та Луганську області, де спілкувалася з місцевими жителями, висвітлюючи їхні історії через призму російської пропаганди.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році, Фрідріхсон почала активно висвітлювати події так званої "СВО", готувала репортажі з Маріуполя, зокрема з району "Азовсталі". У березні 2022 року Фрідріхсон заявила, що представники "Азов" у Маріуполі буцімто розстріляли мирного жителя прямо на подвір’ї, щойно той вийшов із підвалу.
У своїх виступах Фрідріхсон неодноразово заявляла, що війна в Україні є "громадянською війною", спровокованою Києвом за підтримки Заходу. Вона наполягала, що росія не повинна була втягуватися в "конфлікт" і що Захід міг би його уникнути, якби виявив більше прагматизму. Постійно акцентувала увагу на тому, що "протистояння в Україні" — це внутрішній конфлікт між Києвом і жителями так званих "ДНР" та "ЛНР" та заявляє, що росія розпочала так звану "СВО", оскільки їй не залишили вибору, а однією з цілей є повернення історичних земель та захист людей в Україні.
У 2023 році зняла документальний фільм "Бахмут", присвячений штурму міста та участі ПВК "Вагнер" у цих подіях.
У своїх матеріалах Фрідріхсон також транслює наративи, що дискредитують Збройні Сили України. Зокрема, у 2025 році звинуватила українських військових у навмисному ударі по школі-інтернату в Суджі (Курська область), стверджуючи, що ЗСУ атакували цивільних, аби звинуватити в цьому росію, як це, за її словами, сталося в Бучі.
У своєму Telegram-каналі Фрідріхсон часто публікує збори коштів на підтримку учасників так званої "СВО".

російський воєнний кореспондент, який тривалий час працював кореспондентом російських видань "РЕН-ТВ" та "Ізвєстія", сприяючи легітимізації російської окупації та воєнних злочинів на території України та відіграє ключову роль у підтримці збройної агресії російської федерації проти України, поєднуючи інформаційну діяльність з матеріальною допомогою російським військовим. Як воєнний кореспондент видання "Ізвєстія", систематично просуває кремлівські наративи, спрямовані на виправдання війни, дискредитацію української влади та Збройних Сил України, а також на формування позитивного іміджу російських збройних формувань. Його діяльність охоплює створення репортажів із зони бойових дій, зокрема з тимчасово окупованих територій України, починаючи з 2014 року.
У своїх публікаціях послідовно транслює антиукраїнські тези, поширює дезінформацію щодо ходу бойових дій та намагається делегітимізувати українську владу. Його матеріали характеризуються глорифікацією російських військових, підкреслюючи їхні "позитивні" дії та підтримуючи наративи, що виправдовують агресію.
Окрім інформаційної діяльності, Трушнін активно займається матеріально-технічним забезпеченням російських окупаційних військ, проводить збори коштів для потреб російських військових підрозділів та спільно з проектом "Народний фронт. Все для Перемоги" постачає на фронт квадрокоптери, рації, тепловізори, приціли, тощо.
Таким чином, діяльність Трушніна охоплює ролі пропагандиста, воєнного кореспондента та активного учасника логістичної підтримки бойових дій, що демонструє глибоку інтеграцію в державну систему просування війни та легітимізації агресії, спрямованої як на внутрішню, так і на зовнішню аудиторію.

російський воєнний кореспондент, який відіграє ключову роль у підтримці збройної агресії російської федерації проти України, поєднуючи інформаційну діяльність із матеріальною допомогою російським військовим. Як спеціальний кореспондент державного медіахолдингу RT, він систематично просуває кремлівські наративи, які спрямовані на виправдання війни, дискредитацію української влади та Збройних Сил України, а також на формування позитивного іміджу російських збройних формувань.
Діяльність Філатова охоплює створення репортажів із зони бойових дій, зокрема з тимчасово окупованих територій України, а також активну участь у зборі коштів і закупівлі військового обладнання для російських військ, включаючи безпілотники та баражуючі боєприпаси. Особливу увагу він приділяє фронтовим підрозділам, регулярно створюючи матеріали про їхні дії. Паралельно він веде кілька Telegram-каналів, зокрема FilatovMovies, орієнтований на закордонну аудиторію, що свідчить про спроби впливу на міжнародне сприйняття війни.
В інформаційному просторі Філатов послідовно транслює антиукраїнські тези, поширюючи дезінформацію про хід бойових дій та намагаючись делегітимізувати українську владу. Його репортажі часто героїзують російських військових, зокрема через персоніфікацію таких образів, як командир морської піхоти з позивним "Струна".
Окрім журналістської роботи, Філатов активно залучений до державних пропагандистських проєктів. Він бере участь у ток-шоу, форумах, знімається у фільмах, створених RT, та фігурує в інших проєктах, що просувають позитивне сприйняття так званої "СВО".
За свою діяльність Філатов неодноразово був відзначений російською владою. Зокрема у 2023 році був нагороджений Орденом Мужності за указом путіна і став лауреатом премії уряду рф у галузі засобів масової інформації.
Таким чином, діяльність Філатова охоплює ролі пропагандиста, воєнного кореспондента та активного учасника логістичної підтримки бойових дій, що демонструє глибоку інтеграцію в державну систему просування війни та легітимізації агресії, спрямованої як на внутрішню, так і на зовнішню аудиторію.

Є активним учасником пропагандистської кампанії рф та російським воєнним журналістом, який активно підтримує агресію рф проти України та бере безпосередню участь в інформаційному забезпеченні бойових дій. Через свій Telegram-канал він систематично поширює кремлівські наративи, виправдовує злочини російської армії та організовує матеріальну допомогу підрозділам збройних сил рф.
Сапоньков неодноразово закликав укладати контракти зі збройними силами рф для участі у бойових діях проти України, що свідчить про його пряму участь у пропаганді мобілізаційної кампанії. Такі заклики публічно поширювалися в його дописах, зокрема він закликав вступати до лав окупаційних військ, представляючи це як "гідний вибір справжніх чоловіків", формуючи образ "героїзму" участі у війні.
Активно займається збором коштів і закупівлею спорядження для підрозділів російської армії, зокрема антенно-апаратного обладнання, яке особисто передає до військ рф, засобів для операторів БПЛА, навантажувача для підвішування авіаційних бомб (ФАБів) на літаки, терміналів Starlink, а також для забезпечення потреб потреб 7-ї десантно-штурмової дивізії рф.
У своїх публікаціях виправдовує воєнні злочини армії рф, зокрема вбивство пораненого українського військового. Сапоньков публічно намагався обґрунтувати цей злочин, називаючи його нібито виправданим з огляду на бойову ситуацію, тим самим прямо підтримуючи та нормалізуючи порушення міжнародного гуманітарного права.
Загалом риторика Сапонькова узгоджується з інформаційною політикою кремля і полягає в дискредитації української армії, виправданні російської агресії та просуванні меседжів про "боротьбу з нацизмом" та "звільнення" територій. Його діяльність має системний характер і охоплює як інформаційне, так і матеріально-технічне забезпечення війни.
Брав участь у діяльності "Медіашколи нових регіонів", організованої на тимчасово окупованій частині Херсонщини росіянином Олександром Малькевичем. Регулярно відвідує тимчасово окуповані території