БОЧАРОВА Марина Вікторівна

Представниця федерального агентства "россотрудничество", директорка його представництва в Люксембурзі – "русского дома" (російського центру науки і культури). Під керівництвом Бочарової, установа здійснює російські державні культурні, освітні та інформаційні проєкти, зокрема поширює матеріали, що містять антиукраїнські наративи.
У 2025 році Люксембург увійшов до переліку країн проведення російської пропагандистської виставки "Погибли за правду". Навесні 2025 року "россотрудничество" анонсувало міжнародну кампанію з демонстрації цієї експозиції, а в червні російські медіа повідомили про її представлення в Люксембурзі. Проєкт створили російські інформаційні структури, що діють на тимчасово окупованих територіях України, зокрема "Донецкое агентство новостей", "Луганский информационный центр", "Запорожское агентство новостей" та "Херсонское агентство новостей", спільно з російським пропагандистом Олександром Малькевичем.
Експозиція поширювала твердження про нібито цілеспрямоване вбивство журналістів українською стороною, представляючи російських воєнних кореспондентів і пропагандистів як жертв "київського режиму". У матеріалах проєкту українську владу називали "хунтою", а українських військовослужбовців звинувачували у злочинах проти цивільного населення. У такий спосіб під виглядом захисту свободи слова поширювалися антиукраїнські звинувачення, спрямовані на дискредитацію України та її Сил оборони перед міжнародною аудиторією. Тодішній керівник "россотруднічєства" Євген Примаков повʼязував проведення таких виставок із необхідністю доносити до іноземної аудиторії російську версію причин війни та звинувачення проти українських військових.
Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у 2022 році люксембурзьке представництво "россотрудничества" долучилося до міжнародної інформаційної кампанії #StopHatingRussians, спрямованої на поширення тверджень про нібито дискримінацію росіян у західних країнах. Зокрема, представництво опублікувало відеоролик, у якому молодого чоловіка не допускають на захід через те, що його собака – сибірський хаскі. Публікація завершувалася закликом припинити ненависть до росіян. Цей матеріал згадується в журналістському розслідуванні діяльності мережі "русских домов". Кампанія сприяла формуванню образу росіян як жертв дискримінації та зміщенню уваги з російської агресії проти України на нібито несправедливе ставлення західних держав до рф та її громадян.
20 вересня 2026 року на інформаційних ресурсах "русского дома" в Люксембурзі поширили заяву керівника "россотрудничества"Ігоря Чайки у відповідь на заклик міністра закордонних справ України Андрія Сибіги закрити російські культурні центри за кордоном. У заяві І. Чайка представив українську ініціативу як прояв ворожості до російської культури. Водночас він виступив на захист діяльності закордонних "русских домов" та заявив про плани подальшого розширення їхньої мережі. Поширення цього повідомлення люксембурзьким представництвом сприяло просуванню інформаційної позиції керівництва "россотрудничества", спрямованої на дискредитацію українських дипломатичних ініціатив із протидії російському впливу за кордоном.