Рупори кремля

Вепонізація інформації - частина російської військової доктрини
Загальна кількість:
136
Фізичних осіб
Оновлено: 28.07.2025
Сьогодні кремль веде війну не лише ракетами, танками та гарматами. Інформаційна війна не має чітко окресленої лінії фронту. Вкладаючи в неї значні ресурси, російська влада намагається дестабілізувати Україну та світ, впливати на політичні процеси та формувати громадську думку в різних регіонах планети у власних загарбницьких інтересах.
російська пропаганда підтримує насилля, виправдовує агресію та військові злочини, використовує дегуманізацію та ненависть до України як паливо для війни, оспорює здатність України продовжувати боротьбу. Вона має обличчя, які повинен знати весь світ – знати, щоб заблокувати, запровадити санкції, заборонити вʼїзд, закрити банківські рахунки, припинити будь-яку співпрацю.
Військам пропаганди агресора не місце в цивілізованому світі!
Всього: 136
МАКЕЄВ Дмитро Володимирович
МАКЕЄВ Дмитро Володимирович
воєнний фотокореспондент РІА "Новости Крым", керівник напрямку Відділу соціальних мереж і мультимедіа регіонального підрозділу Міжнародної медіагрупи "россия сегодня" у м. Сімферополь
Відіграє активну роль у підтримці російської агресії та поширенні пропагандистських наративів. Після окупації Криму в 2014 році свідомо перейшов на бік окупаційної влади, використовуючи свою професійну діяльність для легітимізації дій російської федерації та глорифікації її збройних сил. Його інформаційна діяльність як кореспондента РІА "Новости Крым" спрямована на виправдання окупації українських територій, дискредитацію України та поширення кремлівської пропаганди, зокрема з-поміж молоді.
Також є організатором та учасником низки пропагандистських фотовиставок, таких як "Два роки разом із росією", "7 років Крим в росії", "Життя поруч із лінією фронту", "Очима правди" та "Герої сво". Ці заходи направлені на просування наративу про буцімто "всебічну підтримку місцевим населенням окупації Криму" та героїзують російських військових, які беруть участь у війні проти України.
Як воєнний кореспондент він неодноразово відвідував тимчасово окуповані території України, зокрема район Енергодара та розташування підрозділів збройних сил рф, створюючи фотоматеріали, що слугують інструментом російської інформаційної війни.
Особливу увагу Макеєв приділяє ідеологічному впливу на молодь. Він веде дитячі фотогуртки та виступає з лекціями, поширюючи антиукраїнську пропаганду серед дітей. Яскравим прикладом є його виставка "Очима правди", яку російські медіа позиціонували як "виставку для дітей про спецоперацію в Україні". На ній експонувалися портрети російських військовослужбовців у балаклавах, що створювало романтизований образ воєнних злочинців. Таким чином, він залучає молоде покоління до культу війни та виправдовує російську агресію.
За свою діяльність на підтримку кремлівського режиму Макеєв був відзначений низкою нагород, зокрема медаллю "За доблесну працю" від окупаційної влади Криму, медаллю "За заслуги" від спілки журналістів росії, а також медаллю міністерства оборони рф "Учаснику спеціальної військової операції" за допомогу в доставці екіпіровки та спорядження для російських військових. Крім того удостоївся звання "Воєнний кореспондент року" за роботу на тимчасово окупованих територіях України, що свідчить про визнання його внеску в російську пропаганду на офіційному рівні.
Дивитися профіль
МЕРШ Ілля Олександрович/КУЛІКОВСЬКИЙ Герман
МЕРШ Ілля Олександрович/КУЛІКОВСЬКИЙ Герман
російський бізнесмен, автор пропагандистського Telegram-каналу "Старше Эдды"
Є російським воєнним блогером та пропагандистом, який активно підтримує та висвітлює збройну агресію російської федерації проти України.
Використовує свою медійну діяльність для виправдання дій російської армії, поширення дезінформації та дискредитації Збройних Сил України. Свою інформаційну діяльність він веде переважно через Telegram-канал "Старше Эдды", де систематично поширює пропагандистські матеріали.
У своїх публікаціях та коментарях для російських медіа послідовно виправдовує воєнні злочини рф та просуває наративи кремлівської пропаганди. Так, він називав удари по українській критичній інфраструктурі, у тому числі нафтопереробним заводам, "грамотними", а спроби українських військових проводити операції на тимчасово окупованих територіях - "безглуздими".
Загалом його риторика спрямована на створення образу російської армії як високоефективної сили та применшення успіхів українських військ.
Поширює фейки про "втрати Збройних Сил України" та просуває тези про "неминучість поразки України", що є частиною інформаційно-психологічних операцій направлених проти українського населення.
Діяльність Мерша не обмежується лише інформаційною підтримкою. Він також надає технічну та консультаційну допомогу підрозділам російської армії, які ведуть бойові дії на території України, зокрема у сфері застосування ударних безпілотних літальних апаратів. Мерш публічно надає рекомендації щодо вибору та ефективного використання дронів-камікадзе, тим самим сприяючи вдосконаленню тактики ведення бойових дій з боку держави-агресора.
Незаконно перебував на тимчасово окупованих територіях України у складі російських окупаційних військ, що є порушенням державного кордону та прямою участю у агресії.
Дивитися профіль
МИХАЙЛОВСЬКА Анастасія Леонідівна
МИХАЙЛОВСЬКА Анастасія Леонідівна
воєнний кореспондент "Первого канала" ("ОРТ"), колишня прессекретарка руху "Новороссия"
Воєнна кореспондентка, яка використовує свою професійну діяльність для створення пропагандистського контенту та надання прямої матеріальної підтримки збройним силам рф, що беруть участь у війні проти України.
Поєднує виробництво фільмів, що виправдовують російську агресію, з організацією зборів та доставкою технічних засобів на фронт для російських військових підрозділів.
Працює над створенням документальних фільмів, спрямованих на глорифікацію російської армії та ідеологів війни. Відкрито заявляє, що її мета — створення так званого літопису СВО, що на практиці є формуванням пропагандистської версії подій для виправдання дій кремля. Серед її робіт — фільми "Медичний спецназ", що зображує російських військових медиків як героїв, а також стрічки, присвячені ключовим фігурам російської пропаганди, таким як Дар'я Дугіна ("Дар'я Дугіна: ми назавжди в цьому літі...") та Юлія Чичеріна ("Юлія Чичеріна: І ми будемо стояти").
Паралельно з медійною діяльністю, Михайловська організовує систематичне постачання допомоги підрозділам російської армії, наприклад безпілотників, тепловізорів та іншого військового обладнання безпосередньо на передові позиції, що сприяє підвищенню боєздатності російських військ, що ведуть бойові дії на території України.
За свою діяльність на підтримку агресії отримала низку нагород від державних структур рф та окупаційних адміністрацій, зокрема медаль міністерства оборони рф "За внесок у зміцнення оборони російської федерації" (4 березня 2024 року), медаль "За зміцнення бойової співдружності", що свідчить про визнання її внеску у військові зусилля з боку російського військового відомства, а також нагрудний знак мвс рф "За протидію екстремізму".
Її співпраця з окупаційними режимами підтверджується наявністю відзнаки "За заслуги перед донецькою народною республікою" 3-го ступеня та ордена "За заслуги перед республікою" 2-го ступеня від так званої ДНР.
Крім того, вона отримувала грамоти та подяки від російських військових підрозділів, які безпосередньо беруть участь у бойових діях проти України.
Дивитися профіль
ГРИГОРЮК Денис Ігорович
ГРИГОРЮК Денис Ігорович
воєнний кореспондент, фотокореспондент, оглядач ІА "Аналитическая служба Донбасса"
Є уродженцем Донецька, який своєю інформаційною діяльністю відіграє значну роль у підтримці збройної агресії російської федерації проти України, систематично просуває кремлівські наративи, спрямовані на виправдання війни, дискредитацію української влади та Збройних Сил України, а також на формування позитивного іміджу російських збройних формувань.
З 2014 до 2017 року працював головним спеціалістом відділу інтернет-ресурсів і мереж у "міністерстві інформації ДНР" і "пресслужбі збройних сил ДНР", інформаційному агентстві "ПолитНавигатор", а також співпрацював як фотокореспондент з інтернет-виданнями "Правда ДНР", "Все про ДНР", радіостанцією "Комета", федеральними агенціями "ТАСС" та "Коммерсант".
З 2019 року працює фотокореспондентом інформаційного агентства "Аналитическая служба Донбасса".
У 2016 році отримав паспорт так званої ДНР, а у 2020 році подав документи на отримання російського громадянства. Крім того, у 2022 році брав участь у незаконному референдумі та голосував "за приєднання" так званої ДНР до рф.
Інформаційна діяльність Григорюка охоплює написання пропагандистських книг, таких як "СВО. Пекло війни", "Місто живих", а також реалізацію проєкту фотокниги "Донбас. Війна і люди" за підтримки президентського фонду культурних ініціатив.
Крім того, за підтримки російських автономних некомерційних організацій проводяться фотовиставки, на яких Григорюк презентує свої пропагандистські роботи та висвітлює перебіг подій на тимчасово окупованій території Донецької області.
Також активно використовує свій Telegram-канал для поширення кремлівських наративів та ретранслює публікації інших російських пропагандистів, включно зі зборами коштів на закупівлю військового обладнання для російських військ, зокрема безпілотників.
Нагороджений ліквідованим так званим главою ДНР Олександром Захарченком почесною грамотою "за розвиток медіапростору ДНР".
Дивитися профіль
КЕДМІ/КАЗАКОВ Яків Йосипович
КЕДМІ/КАЗАКОВ Яків Йосипович
політолог, політичний оглядач, письменник, публіцист
Колишній ізраїльський дипломат, публіцист і пропагандист, відомий активною підтримкою зовнішньої політики росії, зокрема її агресії проти України.
Його діяльність має чітко виражений пропагандистський характер і спрямована на підтримку зовнішньої політики росії, делегітимацію української державності та формування ворожого до України міжнародного інформаційного середовища.
З 2014 року Кедмі регулярно з’являється на провідних російських медіамайданчиках — телеканалі "росія-1", радіо "Вєсті FM", платформі Sputnik, ізраїльському каналі ITON-TV та інших, де систематично транслює кремлівські наративи, що виправдовують війну, заперечують українську державність і просувають тезу про необхідність так званої "денацифікації".
У своїх публічних виступах Кедмі використовує риторику дегуманізації, закликає до насильства проти українців та активно просуває ідею належності українських територій до рф, зокрема стверджуючи, що "Харків — російське місто". У 2018 році він заявив, що "нацистів не можна прощати" і що "вони не мають права жити на цій землі". У 2022 році він публічно підтримав повномасштабне вторгнення, назвавши його "захистом Донбасу від геноциду" та засобом "денацифікації України". Також Кедмі поширював дезінформацію про нібито наміри Польщі ввести війська на територію України.
Активно працює на міжнародну аудиторію, використовуючи свій ізраїльський бекграунд як інструмент довіри. Його коментарі часто цитуються у медіа країн СНД, Сербії та деяких західних медіа, що сприяє легітимації позиції кремля у зовнішньополітичному дискурсі. У 2022 році Кедмі взяв участь у так званому "Першому міжнародному антифашистському конгресі", організованому Міністерством оборони рф, публічно підтримавши ключові ідеологічні тези російської влади.
Кедмі також заявляє про особисті зв’язки з путіним, які нібито беруть початок ще з 1990-х років. Крім того, він регулярно бере участь у заходах, організованих структурами, пов’язаними з ФСБ, зокрема з організацією ветеранів підрозділу "Альфа", де відкрито обговорює воєнні цілі росії.
Дивитися профіль
ФІЛЛІПС Грем Вільям
ФІЛЛІПС Грем Вільям
британський журналіст, блогер, стрингер, співробітник російських державних телеканалів Russia Today і "Звєзда" до березня 2015 року
Грем Філіпс — громадянин Великої Британії, який відіграє активну роль у поширенні російської пропаганди та дезінформації, спрямованих на виправдання російської збройної агресії проти України.
Філіпс розпочав кар’єру як фріланс-журналіст, співпрацюючи з державними медіа росії — телеканалами RT і "Звезда". Надалі він зосередився на веденні власного YouTube-каналу, де публікував відео з виразним проросійським змістом. Його матеріали містили інтерв’ю з представниками незаконних збройних формувань, пропагандистські сюжети, спрямовані на дискредитацію української влади, Збройних Сил України та європейських партнерів України.
У 2014 році Філіпс був затриманий Службою безпеки України за підозрою у співпраці з терористичними організаціями та видворений з країни із забороною в’їзду. Попри це, він продовжив активну діяльність за межами України. Зокрема, у 2018 році у Мюнхені Філіпс зірвав українські прапори з могили Степана Бандери та залишив на місці образливий напис, що викликало широкий резонанс і засудження з боку української громади.
У 2022 році Філіпс записав інтерв’ю з британським військовополоненим Айденом Асліном, який перебував у полоні російських сил. Це інтерв’ю було кваліфіковане як порушення Женевської конвенції, оскільки принижувало гідність військовополоненого та використовувалося як інструмент російської пропаганди.
Філіпс неодноразово отримував нагороди від проросійських структур, зокрема медалі від так званої "ЛНР" та силових відомств рф, що свідчить про його прямий зв’язок із окупаційними адміністраціями.
У 2024 році отримав політичний притулок у росії, що підтверджує його повну ідентифікацію з позицією держави-агресора.
Дивитися профіль
ШУГАЛЕЙ Максим Анатолійович
ШУГАЛЕЙ Максим Анатолійович
російський політик, соціолог, автор соціологічних досліджень, політичний консультант, юрист, громадський діяч, президент Фонду захисту національних цінностей
Є однією з ключових фігур у системі російської пропаганди з особливим фокусом на Африканському континенті та Близькому Сході та одним із важливих інструментів зовнішнього впливу російської федерації, поєднуючи участь у міжнародних місіях, медійних операціях і внутрішньополітичних процесах. У рамках своєї діяльності тісно пов’язаний з Фондом захисту національних цінностей (ФЗНЦ), який очолює з 2021 року, а також зі структурами, що перебували під контролем Євгена Пригожина, зокрема з так званою Групою Вагнера. Виконуючи функції публічного рупора зовнішньополітичних інформаційних операцій держави-агресора, Шугалей позиціонує себе як "соціолог" і "експерт із міжнародних відносин", що дозволяє йому маскувати пропагандистську діяльність під псевдоаналітичну діяльність.
Активно залучений до інформаційного супроводу збройної агресії росії проти України. У власному Telegram-каналі з аудиторією понад 18 тисяч підписників він систематично поширює пропагандистські матеріали на підтримку так званої "спеціальної військової операції", просуває антизахідні наративи та наголошує на своїй присутності у зонах бойових дій. Такі дії спрямовані на легітимізацію зовнішньої політики держави-агресора та формування образу "польового експерта".
У 2019 році Шугалея затримали в Лівії за підозрою у втручанні у вибори та шпигунстві. Після 18 місяців ув’язнення Шугалей був звільнений і, за повідомленнями, отримав грошову компенсацію від Пригожина в розмірі 18 мільйонів рублів. Його повернення до росії супроводжувалося масштабною інформаційною кампанією, зокрема створенням фільмів "Шугалей", "Шугалей-2" і "Шугалєй-3", що формували образ "героя" та водночас підсилювали публічний імідж Групи Вагнера.
У 2024 році Шугалея затримали в Чаді, де він перебував у межах діяльності так званого "російського дому", що фактично слугує прикриттям для операцій впливу. Йому знову висунули звинувачення у втручанні у вибори та шпигунстві. Після короткого періоду утримання був звільнений і повернувся до Москви.
Має тісні зв’язки із засновником ФЗНЦ Олександром Малькевичем. Саме Малькевич курирував діяльність Шугалея у Лівії, організовував кампанію за звільнення та ініціював створення фільмів про Шугалея. Після повернення Шугалея з полону, Малькевич сприяв його політичній інтеграції, зокрема висуванню до Держради Республіки Комі та участі у виборах у Санкт-Петербурзі. Обидва фігуранти є публічними обличчями російської "м’якої сили" та координують свою діяльність у межах державної системи інформаційного впливу. Співпраця з Малькевичем свідчить про існування централізованої системи інформаційної експансії, що обслуговує стратегічні інтереси держави-агресора.
Дивитися профіль
ЯНСЕН Ілля Сергійович
ЯНСЕН Ілля Сергійович
військовий кореспондент, блогер-пропагандист
Російський пропагандист, блогер і учасник так званої "СВО", який активно залучений до інформаційної та збройної агресії російської федерації проти України. Його діяльність спрямована на легітимізацію війни, розпалювання міжнаціональної ворожнечі, виправдання воєнних злочинів рф, поширення геноцидної риторики щодо українського народу та є складовою частиною системної інформаційно-психологічної та збройної агресії росії проти України.
З початком повномасштабного вторгнення Янсен припинив комерційну та політичну діяльність і перейшов на роботу до міністерства оборони рф. Згодом добровільно приєднався до підрозділів так званої "ДНР", де обіймав посаду заступника командира з політичної роботи (замполіта) в 107-му батальйоні, який пізніше трансформувався у 279-й окремий стрілецький батальйон. У подальшому він перейшов до діяльності як оператор безпілотних літальних апаратів, а також брав участь у розробці та випробуваннях засобів радіоелектронної боротьби, зокрема протидронових систем "Ратибор", у співпраці з фондом "Російський союз".
У своїх публічних висловлюваннях Янсен неодноразово закликав до знищення України як держави та українців як нації. Зокрема, він заявляв: "Україна повинна горіти і вити від вою сотень і тисяч вдів у тилу" та "України не повинно більше існувати. Ні в якому вигляді. Ні держави, ні назви, ні героїв, ні символів, ні поточних лідерів. Все це повинно бути знищено і віддано забуттю назавжди".
Янсен активно веде Telegram-канал "Янсен | Z", який використовується як майданчик для поширення антиукраїнської пропаганди, дискредитації української державності та закликів до насильства. Він також бере участь у публічних виступах на проросійських медіаресурсах, де просуває тезу про те, що "Україна є екзистенційним ворогом росії", який "не може існувати одночасно з росією і не перебувати в стані війни".
Дивитися профіль
ВАСИЛЬЄВ/ВІ Тимофій Володимирович
ВАСИЛЬЄВ/ВІ Тимофій Володимирович
начальник відділу стратегічного керівництва АНО "Діалог", керівник пропагандистського проєкту "Війна з фейками" (WarOnFakes)
Є однією з ключових фігур у системі російської пропаганди, спрямованої на виправдання агресії проти України та дезінформацію міжнародної спільноти, а також активним учасником системної інформаційної війни російської федерації проти України. Його діяльність спрямована на підрив територіальної цілісності, суверенітету та незалежності української держави через дезінформаційні кампанії, легалізацію російської агресії та маніпуляцію громадською думкою як усередині рф, так і за кордоном.
Обіймає посаду начальника відділу стратегічного керівництва автономної некомерційної організації "Діалог", створеної Департаментом інформаційних технологій москви у 2019 році та тісно пов’язаної з адміністрацією президента рф. Організація займається розробкою цифрових інструментів для контролю інформаційного простору, включаючи моніторинг соціальних мереж, таргетовану рекламу, антикризові комунікації, а також координує діяльність регіональних центрів управління і проєктів на тимчасово окупованих територіях України.
Васильєв є засновником і адміністратором проєкту War on Fakes ("Війна з фейками"), який позиціонується як фактчекінговий ресурс, але фактично виступає інструментом поширення дезінформації та проросійських наративів. Проєкт був запущений 23 лютого 2022 року — напередодні повномасштабного вторгнення росії в Україну — і швидко набув популярності, зібравши понад 500 тисяч підписників у Telegram протягом першого тижня. Контент War on Fakes активно просувається через офіційні канали державних органів рф, зокрема міністерства оборони та міністерства закордонних справ, а також через посольства та підконтрольні медіа.
Васильєв відзначився участю у дезінформаційних кампаніях, зокрема в операції Doppelgänger. Ця кампанія передбачала створення фейкових новинних сайтів, які імітували західні медіа, та поширення дезінформації про війну проти України. За даними французького агентства VIGINUM, домен waronfakes.com було зареєстровано на ім’я Васильєва, що свідчить про його безпосередню причетність до цих інформаційних операцій.
Розслідування британської компанії Logically та публікації у журналі Time підтвердили, що саме Васильєв стоїть за запуском проєкту. Використовуючи формат, подібний до західних фактчекінгових платформ, він створює ілюзію об’єктивності, подаючи російську пропаганду у вигляді нібито перевіреної інформації. Зокрема, War on Fakes систематично заперечує воєнні злочини рф, звинувачує Україну в агресії та поширює вигадані версії подій на фронті. Крім того, Васильєв веде рубрику "Фейк-контроль" на державному телеканалі "росія-1", що підсилює його присутність у медіапросторі.
Окрім цього, Васильєв активно позиціонує себе як експерт у сфері дезінформації, беручи участь у конференціях і публічних заходах, де систематично просуває кремлівські наративи. У 2025 році він став головним експертом новоствореної Міжнародної асоціації з фактчекінгу (GFCN), яку було засновано за участю "Діалогу" та інформагентства ТАСС. Діяльність асоціації зводиться до поширення проросійських "аналітичних" матеріалів під виглядом фактчекінгу.
Дивитися профіль
КОСТИЛЬОВ Олексій Леонідович
КОСТИЛЬОВ Олексій Леонідович
російський медіаменеджер, засновник медіахолдингу Readovka (до серпня 2025), голова Благодійного фонду "Рідовка допомагає!", засновник "24 Новий російський бренд"
Колишній засновник і головний редактор пропагандистського ресурсу Readovka.news та однойменного Telegram-каналу Readovka, який відіграє одну з ключових ролей у поширенні прокремлівської пропаганди, зокрема в контексті війни проти України. Його діяльність характеризувалась системним використанням медіаплатформ для підтримки офіційної позиції кремля, виправдання дій держави-агресора та дискредитації української сторони, легітимізації агресивної зовнішньої політики росії та ведення інформаційної війни проти України.
У своїй інформаційній діяльності Костильов активно використовував Telegram-канали як основний інструмент поширення військової пропаганди та дезінформації. Зокрема, Readovka систематично публікує матеріали, що виправдовують дії російських військових, знецінюють позицію України та дискредитують Збройні сили України.
Readovka є частиною екосистеми прокремлівського центру "Діалог", який курирується адміністрацією президента рф.
До структури холдингу також входить комунікаційне агентство Ready, мережа регіональних проєктів під брендом "Главное в городе", благодійний фонд "Рідовка допомагає" та бренд одягу "24 Новий російський бренд".
Медіахолдинг забезпечує широке інформаційне покриття воєнних подій виключно з прокремлівських позицій, сприяючи формуванню викривленого сприйняття серед російської аудиторії.
Серед основних напрямів діяльності благодійного фонду "Рідовка допомагає" заявлені сприяння в інтеграції нових регіонів до складу рф та допомога військовослужбовцям у зоні так званої "СВО".
Бренд одягу "24 Новий російський бренд" є ідеологічним пропагандистським проектом, що просуває ідеї патріотичності, російської культури і військових традицій, у тому числі на ТОТ України.
У рамках своєї діяльності Костильов регулярно брав участь у публічних заходах, що мають пропагандистський характер і спрямовані на підтримку офіційної позиції кремля щодо війни проти України.
Дивитися профіль
КЛЮЧЕНКОВ/ЛЕЛЕКА/МАРДАН Сергій Олександрович
КЛЮЧЕНКОВ/ЛЕЛЕКА/МАРДАН Сергій Олександрович
російський журналіст, блогер, телерадіоведучий, кореспондент АТ "Видавничий дім "Комсомольская правда", пропагандист каналу "Соловьев.Live", автор Telegram-каналу "Mardan"
Є одним із найбільш радикальних російських пропагандистів, який активно підтримує збройну агресію російської федерації проти України. Через медіа та публічні виступи він систематично поширює антиукраїнську пропаганду, легітимізує воєнні злочини та використовує риторику, що має ознаки підбурювання до геноциду. Також відомий під псевдонімами Сергій Мардан та Сергій Лелека.
Є автором програми "Суботній Мардан" на каналі "Соловйов LIVE". У своїх ефірах та публікаціях він відкрито закликає до збройного знищення української держави, стверджуючи, що "війна проти України може бути тільки війною на знищення", "мирні переговори неможливі", а Україну слід "спалити розпеченим залізом". Публічно вимагав бомбардування українських міст, зокрема: "Бомбіть Київ! Бомбіть Харків! Бомбіть Дніпропетровськ! Не шкодуйте боєприпасів!".
Його висловлювання містять прямі заклики до вбивств українських громадян. Зокрема, він заявляв: "Найголовніше — це розстріляти тих українських вчителів, які не захотіли працювати за російською шкільною програмою". Ключенков також публічно закликав знищувати "жреців культу українства" як "скажених тварин", виправдовував атаки дронами по цивільному населенню ("Головне, щоб воно літало і падало на голови хохлів") і заявляв, що "було б спокійніше, якби України взагалі не було". У своїй риториці він прямо декларував геноцидні наміри: "Ми хотіли б бачити їхні трупи. Нас би це трохи примирило з дійсністю".
Ключенков також виправдовує окупацію українських територій, зокрема публічно стверджує: "Крим — це російське, інакше бути не може", а Куп’янськ називає "російським містом", де, за його словами, "йшлося про звільнення російської території". Його пропагандистські матеріали формують образ України як ворожої та нелегітимної держави, яку слід повністю знищити, а її населення — підкорити та деморалізувати.
У 2024 році Служба безпеки України повідомила Ключенкову про підозру за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, ведення агресивної війни, а також порушення законів і звичаїв війни.
Дивитися профіль
ГРИГОР'ЄВ Максим Сергійович
ГРИГОР'ЄВ Максим Сергійович
російський публіцист, член Громадської палати російської федерації, директор некомерційного фонду "Дослідження проблем демократії", керівник так званого "Міжнародного громадського трибуналу з розслідування злочинів українських неонацистів"
Публіцист, політичний діяч і пропагандист, який активно просуває наративи, що виправдовують агресію російської федерації проти України, який відіграє помітну роль у поширенні дезінформації, спрямованої на дискредитацію української держави, її збройних сил і міжнародної підтримки України.
Очолює некомерційний фонд "Дослідження проблем демократії" та є членом Громадської палати російської федерації. Також є керівником так званого "Міжнародного громадського трибуналу з розслідування злочинів українських неонацистів" — псевдоюридичної структури, яка не визнається жодною авторитетною міжнародною організацією та використовується як інструмент російської пропаганди.
У своїх виступах і публікаціях Григор’єв регулярно звинувачує Україну у "злочинах проти мирного населення", зокрема в курській області рф, а також у порушенні Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими. Він поширює фейкову інформацію про нібито "звірства" українських військових у Маріуполі та Сєвєродонецьку, а також просуває вигадані тези про створення "біологічних лабораторій" на території України.
Є автором низки публікацій, які мають виразно пропагандистський характер. Зокрема, у книгах "Крим: історія повернення" та "Звичайний фашизм: військові злочини українських силовиків (2014–2016)" виправдовує окупацію Криму, підтримує незаконні збройні формування так званих "ДНР" і "ЛНР", а також заперечує участь регулярних підрозділів збройних сил рф у війні на сході України.
За активну участь у реалізації державної інформаційної політики рф Григор’єв був відзначений низкою нагород, зокрема медаллю ордена "За заслуги перед вітчизною" ІІ ступеня, почесною грамотою президента рф та медаллю "Учаснику бойових дій у Сирії". Ці відзнаки свідчать про його тісну інтеграцію в державну систему інформаційного впливу та підтримку зовнішньополітичних і воєнних кампаній рф.
Дивитися профіль
War & Sanctions 2025
To top