Рупори кремля

Відіграє активну роль у підтримці російської агресії та поширенні пропагандистських наративів. Після окупації Криму в 2014 році свідомо перейшов на бік окупаційної влади, використовуючи свою професійну діяльність для легітимізації дій російської федерації та глорифікації її збройних сил. Його інформаційна діяльність як кореспондента РІА "Новости Крым" спрямована на виправдання окупації українських територій, дискредитацію України та поширення кремлівської пропаганди, зокрема з-поміж молоді.
Також є організатором та учасником низки пропагандистських фотовиставок, таких як "Два роки разом із росією", "7 років Крим в росії", "Життя поруч із лінією фронту", "Очима правди" та "Герої сво". Ці заходи направлені на просування наративу про буцімто "всебічну підтримку місцевим населенням окупації Криму" та героїзують російських військових, які беруть участь у війні проти України.
Як воєнний кореспондент він неодноразово відвідував тимчасово окуповані території України, зокрема район Енергодара та розташування підрозділів збройних сил рф, створюючи фотоматеріали, що слугують інструментом російської інформаційної війни.
Особливу увагу Макеєв приділяє ідеологічному впливу на молодь. Він веде дитячі фотогуртки та виступає з лекціями, поширюючи антиукраїнську пропаганду серед дітей. Яскравим прикладом є його виставка "Очима правди", яку російські медіа позиціонували як "виставку для дітей про спецоперацію в Україні". На ній експонувалися портрети російських військовослужбовців у балаклавах, що створювало романтизований образ воєнних злочинців. Таким чином, він залучає молоде покоління до культу війни та виправдовує російську агресію.
За свою діяльність на підтримку кремлівського режиму Макеєв був відзначений низкою нагород, зокрема медаллю "За доблесну працю" від окупаційної влади Криму, медаллю "За заслуги" від спілки журналістів росії, а також медаллю міністерства оборони рф "Учаснику спеціальної військової операції" за допомогу в доставці екіпіровки та спорядження для російських військових. Крім того удостоївся звання "Воєнний кореспондент року" за роботу на тимчасово окупованих територіях України, що свідчить про визнання його внеску в російську пропаганду на офіційному рівні.

Є російським воєнним блогером та пропагандистом, який активно підтримує та висвітлює збройну агресію російської федерації проти України.
Використовує свою медійну діяльність для виправдання дій російської армії, поширення дезінформації та дискредитації Збройних Сил України. Свою інформаційну діяльність він веде переважно через Telegram-канал "Старше Эдды", де систематично поширює пропагандистські матеріали.
У своїх публікаціях та коментарях для російських медіа послідовно виправдовує воєнні злочини рф та просуває наративи кремлівської пропаганди. Так, він називав удари по українській критичній інфраструктурі, у тому числі нафтопереробним заводам, "грамотними", а спроби українських військових проводити операції на тимчасово окупованих територіях - "безглуздими".
Загалом його риторика спрямована на створення образу російської армії як високоефективної сили та применшення успіхів українських військ.
Поширює фейки про "втрати Збройних Сил України" та просуває тези про "неминучість поразки України", що є частиною інформаційно-психологічних операцій направлених проти українського населення.
Діяльність Мерша не обмежується лише інформаційною підтримкою. Він також надає технічну та консультаційну допомогу підрозділам російської армії, які ведуть бойові дії на території України, зокрема у сфері застосування ударних безпілотних літальних апаратів. Мерш публічно надає рекомендації щодо вибору та ефективного використання дронів-камікадзе, тим самим сприяючи вдосконаленню тактики ведення бойових дій з боку держави-агресора.
Незаконно перебував на тимчасово окупованих територіях України у складі російських окупаційних військ, що є порушенням державного кордону та прямою участю у агресії.

Воєнна кореспондентка, яка використовує свою професійну діяльність для створення пропагандистського контенту та надання прямої матеріальної підтримки збройним силам рф, що беруть участь у війні проти України.
Поєднує виробництво фільмів, що виправдовують російську агресію, з організацією зборів та доставкою технічних засобів на фронт для російських військових підрозділів.
Працює над створенням документальних фільмів, спрямованих на глорифікацію російської армії та ідеологів війни. Відкрито заявляє, що її мета — створення так званого літопису СВО, що на практиці є формуванням пропагандистської версії подій для виправдання дій кремля. Серед її робіт — фільми "Медичний спецназ", що зображує російських військових медиків як героїв, а також стрічки, присвячені ключовим фігурам російської пропаганди, таким як Дар'я Дугіна ("Дар'я Дугіна: ми назавжди в цьому літі...") та Юлія Чичеріна ("Юлія Чичеріна: І ми будемо стояти").
Паралельно з медійною діяльністю, Михайловська організовує систематичне постачання допомоги підрозділам російської армії, наприклад безпілотників, тепловізорів та іншого військового обладнання безпосередньо на передові позиції, що сприяє підвищенню боєздатності російських військ, що ведуть бойові дії на території України.
За свою діяльність на підтримку агресії отримала низку нагород від державних структур рф та окупаційних адміністрацій, зокрема медаль міністерства оборони рф "За внесок у зміцнення оборони російської федерації" (4 березня 2024 року), медаль "За зміцнення бойової співдружності", що свідчить про визнання її внеску у військові зусилля з боку російського військового відомства, а також нагрудний знак мвс рф "За протидію екстремізму".
Її співпраця з окупаційними режимами підтверджується наявністю відзнаки "За заслуги перед донецькою народною республікою" 3-го ступеня та ордена "За заслуги перед республікою" 2-го ступеня від так званої ДНР.
Крім того, вона отримувала грамоти та подяки від російських військових підрозділів, які безпосередньо беруть участь у бойових діях проти України.

Є уродженцем Донецька, який своєю інформаційною діяльністю відіграє значну роль у підтримці збройної агресії російської федерації проти України, систематично просуває кремлівські наративи, спрямовані на виправдання війни, дискредитацію української влади та Збройних Сил України, а також на формування позитивного іміджу російських збройних формувань.
З 2014 до 2017 року працював головним спеціалістом відділу інтернет-ресурсів і мереж у "міністерстві інформації ДНР" і "пресслужбі збройних сил ДНР", інформаційному агентстві "ПолитНавигатор", а також співпрацював як фотокореспондент з інтернет-виданнями "Правда ДНР", "Все про ДНР", радіостанцією "Комета", федеральними агенціями "ТАСС" та "Коммерсант".
З 2019 року працює фотокореспондентом інформаційного агентства "Аналитическая служба Донбасса".
У 2016 році отримав паспорт так званої ДНР, а у 2020 році подав документи на отримання російського громадянства. Крім того, у 2022 році брав участь у незаконному референдумі та голосував "за приєднання" так званої ДНР до рф.
Інформаційна діяльність Григорюка охоплює написання пропагандистських книг, таких як "СВО. Пекло війни", "Місто живих", а також реалізацію проєкту фотокниги "Донбас. Війна і люди" за підтримки президентського фонду культурних ініціатив.
Крім того, за підтримки російських автономних некомерційних організацій проводяться фотовиставки, на яких Григорюк презентує свої пропагандистські роботи та висвітлює перебіг подій на тимчасово окупованій території Донецької області.
Також активно використовує свій Telegram-канал для поширення кремлівських наративів та ретранслює публікації інших російських пропагандистів, включно зі зборами коштів на закупівлю військового обладнання для російських військ, зокрема безпілотників.
Нагороджений ліквідованим так званим главою ДНР Олександром Захарченком почесною грамотою "за розвиток медіапростору ДНР".